Вплив церулоплазміну на кислотно-видільну функцію нирок за умов їх гострого пошкодження.

Abstract

Гостре пошкодження нирок (ГПН) виникає приблизно у 5% госпіталізованих пацієнтів, що значно підвищує рівень захворюваності, тривалість перебування в лікарні, витрати на лікування та ризик летальних випадків у 3-10 разів. Серед засобів, здатних коригувати патологічні зміни при ГПН, особливе місце займають антиоксиданти, які знижують активність вільнорадикального окислення та захищають клітини від пошкоджень. У цьому контексті заслуговує на увагу природний антиоксидант – церулоплазмін, мідьвмісний глікопротеїн із глобулінової фракції плазми крові. Цей білок, відомий своїм антиоксидантним та протизапальним впливом, забезпечує транспортування міді, впливає на метаболізм заліза і підтримує гомеостаз організму, зокрема у стресових станах, таких як політравма. Його антиоксидантні властивості зумовлені здатністю перетворювати токсичний іон двовалентного заліза на менш токсичний тривалентний, знижуючи концентрацію вільного заліза, яке є головним джерелом супероксидних і гідроксильних радикалів. Це пригнічує перекисне окислення ліпідів та стабілізує клітинні мембрани. Церулоплазмін також здійснює антигіпоксичну, антитоксичну, радіозахисну дію, впливає на кровотворення, імунні процеси та покращує реологічні властивості крові. Мета дослідження – оцінити вплив профілактичного введення церулоплазміну на кислотовидільну функцію нирок у випадку гострого пошкодження.