Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/19865
Название: Порівняльна характеристика методів з'єднання країв ран слизової оболонки порожнини рота після оперативного втручання в експериментальних тварин з урахуванням клінічних і гістологічних показників
Другие названия: Сравнительная характеристика методов соединения краев ран слизистой оболочки полости рта после оперативного вмешательства в экспериментальных животных с учетом клинических и гистологических показателей
А porious characteristic of the method for the correction of the wounds of the empty mucosa of the rota for operational involvement in experimental twarins for the improvement of clinical and histological indicators
Авторы: Чепишко, С.І.
Батіг, Віктор Маркиянович
Chepyshko, S.I.
Batig, V.M.
Ключевые слова: електрозварювання тканин
гіперемія
набряк
локальна термометрія
сполучна тканина
колагенові волокна
электросварка тканей
гиперемия
отек
локальная термометрия
соединительная ткань
коллагеновые волокна
electric welding of tissues
hyperemia
edema
local thermometry
connective tissue
collagen fibers
Дата публикации: 2021
Издательство: Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Краткий осмотр (реферат): Резюме. У статті представлено результати експериментального відтворення кісткового дефекту (видалення нижнього жувального зуба) у кролів із наступним закриттям лунки різними методами. Експериментальні тварини було розподілено на 4 групи: 1 група – контрольна, 2 – ушивання шовним матеріалом «Вікрил», 3 – з'єднання країв за допомогою лазерного скальпеля, 4 – зварювання слизової оболонки порожнини рота (СОПР) у ділянці видаленого зуба за допомогою електрозварювального апарата «Патонмед» ЕКВЗ-300. Після експериментального дослідження проводили аналіз результатів клінічних (гіперемія, набряк, розходження швів, лазерна термометрія) і гістологічних показників. Отримані результати засвідчили про легший перебіг і скорочення післяопераційного періоду, а також утворення міцного зварного шва, який згодом повністю відновлює свою структуру; під час використання запропонованої методики електрозварювання тканин, на відміну від використання класичного шовного матеріалу та лазерних технологій. Тобто, вищенаведене дозволяє зробити висновки про ефективність запропонованого методу з'єднання країв слизової оболонки за допомогою електрозварювання тканин, під час цистектомії в ротовій порожнині. Використання електрозварювання дозволяє в 2 рази скоротити час оперативного втручання, порівнюючи з традиційною методикою, переважно – за рахунок скорочення часу, що витрачається на гомеостаз. Також велика кількість методів і технологій лікування одонтогенних кіст, з одного боку, засвідчує значний розвиток цього напряму, а з іншого боку – про незадовільні результати їх використання. Тому подальше удосконалення і пошук більш сучасних технологій, зокрема і методик апроксимації післяопераційних ран, при операціях цистектомії залишається одним з основних напрямів у щелепно-лицевій хірургії. Резюме. В статье представлены результаты экспериментального воспроизведения костного дефекта (удаление нижнего жевательного зуба) у кроликов, с последующим закрытием лунки разными методами. Экспериментальные животные были разделены на 4 группы: 1 группа – контрольная, 2 группа – ушивание шовным материалом «Викрил», 3 группа – соединение краев с помощью лазерного скальпеля и 4 группа – сварка СОПР в участке удаленного зуба с помощью электросварочного аппарата «Патонмед» ЭКВЗ-300. После экспериментального исследования проводили анализ клинических результатов (гиперемия, отек, расхождение швов, лазерная термометрия) и гистологических показателей. Полученные результаты свидетельствовали о более легком течении и сокращении послеоперационного периода, а также образовании крепкого сварного шва, который со временем полностью восстанавливает свою структуру при использовании предложенной методики электросварки тканей, в отличие от использования классического шовного материала и лазерных технологий. То есть, вышеуказанное разрешает сделать выводы об эффективности предложенного метода соединения краев слизистой с помощью электросварки тканей, во время цистэктомии в полости рта. Использование электросварки разрешает в 2 раза сократить время оперативного вмешательства по сравнению с традиционной методикой преимущественно за счет сокращения времени, затрачиваемого на гомеостаз. Также, большое количество методов и технологий лечения одонтогенных кист, с одной стороны, свидетельствует о значительном развитии данного направления, а с другой – о неудовлетворительных результатах их использования. Поэтому дальнейшее совершенствование и поиск более современных технологий, в том числе методик аппроксимации послеоперационных ран, при операциях цистэктомии остается одним из основных направлении в челюстно-лицевой хирургии. Abstract. The article represents the results of experimental reproduction of a bone defect (removal of the lower masticatory tooth) of rabbits, followed by closure of the hole by various methods. Experimental animals were divided into 4 groups: 1 group – control, 2 group – suturing «Vikril», 3 group – joining the edges with a laser scalpel and 4 group – welding SOPR in the area of the removed tooth using an electric welding machine «Patonmed» EKVZ-300. After the experimental study, the results of clinical (hyperemia, edema, suture divergence, laser thermometry) and histological parameters were analyzed. The results showed an easier course and reduction of the postoperative period, as well as the formation of a strong weld, which eventually completely restores its structure, using the proposed technique of electric welding of fabrics, in contrast to the classic suture material and laser technology. That is, the above allows us to draw conclusions about the effectiveness of the proposed method of connecting the edges of the mucous membrane by electric welding of tissues during cystectomy in the oral cavity. The use of electric welding can reduce the time of surgery by 2 times compared to traditional methods, mainly by reducing the time spent on homeostasis. Also, a large number of methods and technologies for the treatment of odontogenic cysts, on the one hand, indicates a significant development of this area, and on the other hand – the unsatisfactory results of their use. Therefore, further improvement and search for more modem technologies, including methods of approximation of postoperative wounds, in cystectomy operations remains one of the main directions in maxillofacial surgery.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/19865
Располагается в коллекциях:Клінічна анатомія та оперативна хірургія

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
CAOS_2021_2_005.pdf449.75 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.