Оксидативний стрес і мозково-нирковий патогенетичний зв'язок при хворобі альцгеймера: вплив карбацетаму

Abstract

Деменція є однією з найважливіших соціальних, економічних та громадських проблем охорони здоров'я, що пов'язана зі збільшенням тривалості життя людини. За даними епідеміологічних досліджень близько 50 мільйонів людей у всьому світі страждають від деменції, зокрема хвороба Альцгеймера становить від 60 до 80% усіх випадків. Однією з патогенетичних теорій розвитку даної патології є системний оксидативний стрес, який протікає не лише в нейронах, але й у периферичних органах, зокрема в нирках. Як відомо, оксидативний стрес підсилює пероксидацію ліпідів у клітинах судин ендотелію, що погіршує гематоенцефалічний бар’єр і як наслідок зростання кількості токсичних метаболітів β-амілоїду у загальному кровотоці. Є однією із можливих причин порушення діяльності нирок. Тому багато науковців намагаються прояснити зв'язок між хворобою Альцгеймера та порушенням функції нирок, багатофакторними за своєю природою. Але, навіть попри це, механізми, що лежать в основі цього зв'язку, все ще залишаються незрозумілими. При цьому у доступних наукових джерелах відсутні відомості про вплив хвороби Альцгеймера на стан нирок. Мета дослідження – вивчити стан показників прооксидантної системи гіпокампа та нирок щурів з експериментальною хворобою Альцгеймера та при модуляції ГАМК-рецепторів карбацетамом.