Вплив мелатоніну на обмін гідроген сульфіду та антиоксидантну систему печінки при експериментальній нефропатії

Abstract

Дисертаційна робота присвячена дослідженню впливу мелатоніну на показники оксидантно-антиоксидантної системи, енергетичний метаболізм та обмін гідроген сульфіду в печінці та крові щурів за умов фізіологічної норми та експериментальної нефропатії. Дослідження проведено на 127 статевозрілих білих щурах із моделюванням нефропатії шляхом введення фолієвої кислоти. Встановлено розвиток оксидативного стресу, порушення функціонування мітохондріального дихального ланцюга, зниження активності антиоксидантних ферментів і пригнічення системи гідроген сульфіду при нефропатії. Введення мелатоніну сприяло зниженню інтенсивності перекисного окиснення ліпідів і білків, відновленню активності антиоксидантних ензимів, покращенню енергетичного метаболізму мітохондрій та частковій нормалізації обміну гідроген сульфіду. Отримані результати обґрунтовують доцільність застосування мелатоніну як засобу фармакологічної корекції нефропатій. The dissertation investigates the effect of melatonin on the oxidant–antioxidant system parameters, energy metabolism and hydrogen sulfide metabolism in the liver and blood of rats under physiological conditions and experimental nephropathy. The study was conducted on 127 adult albino rats with nephropathy induced by folic acid administration. Experimental nephropathy was associated with oxidative stress development, mitochondrial respiratory chain dysfunction, decreased antioxidant enzyme activity and suppression of the hydrogen sulfide system. Melatonin administration reduced lipid and protein peroxidation, restored antioxidant enzyme activity, improved mitochondrial energy metabolism and partially normalized hydrogen sulfide metabolism. The findings substantiate the feasibility of melatonin use for pharmacological correction of nephropathies.