Розвиток структур промежини в ембріональному та передплодовому періодах.

Abstract

Традиційно вважається, що поділ клоаки на вентральний сечостатевий відділ та дорзальний – відхідниковий, виникає за рахунок сечо-прямокишкової перегородки протягом четвертого тижня внутрішньоутробного розвитку. Поділ клоаки остаточно закінчується протягом шостого тижня внутрішньоутробного розвитку, злиттям сечо- прямокишкової перегородки із перетинкою клоаки. Протягом сьомого тижня обидва відділи стають окремими структурами. Проте, значна когорта авторів піддають сумніву традиційне бачення механізмів поділу клоаки. Мета дослідження. Встановити та візуалізувати механізм поділу клоаки; вирішити протиріччя щодо ролі сечо-прямокишкової перегородки при поділі клоаки; виявити зачатки майбутніх органокомплексів чоловічої промежини. Матеріали і методи дослідження. Серії зрізів 15 препаратів зародків 4-7-го тижнів внутрішньоутробного розвитку (4,5-13,5 мм тім’яно-куприкової довжини) та 15 препаратів передплодів 7-9-го тижнів пренатального онтогенезу (14,0-35,0 мм тім’яно-куприкової довжини) вивчали методами морфологічного дослідження: мікроскопії, морфометрії, реконструювання та статистичного аналізу. З метою більш точної візуалізації та розуміння процесів становлення структур чоловічої промежини, використовували метод тривимірної візуалізації.