Деякі аспекти прогнозування післяпологових септичних ускладнень у вагітних групи ризику

Abstract

Резюме. Післяпологові гнійно-септичні ускладнення залишаються актуальною проблемою сучасного акушерства. Розвиток даних ускладнень зумовлений певними особливостями, що виникають в організмі жінки під час вагітності, а також змінами в фетоплацентарному комплексі, що виникають в ранні терміни вагітності та призводять до формування дисфункції плаценти. Серед них провідне значення належить плацентарній дисфункції, що є частим ускладненням вагітності (від 14 до 22%), супроводжується гіпоксією, затримкою внутрішньоутробного розвитку плода і є однією з найбільш частих причин перинатальної захворюваності (до 60%) і смертності, а також одним з факторів ризику розвитку післяпологових ускладнень. Метою нашого дослідження було дослідити фактори ризику виникнення післяпологових септичних ускладнень у вагітних групи ризику. При проведенні досліджень нами було обстежено та проаналізовано перебіг вагітності у 25 жінок з групи ризику розвитку гнійно-септичних післяпологових ускладнень. Основна група (25 жінок), вагітні жінки, які мали клінічні ознаки плацентарної дисфункції в ранні терміни гестації. Контрольну групу становили 25 здорових вагітних, без проявів плацентарної недостатності під час перебігу вагітності, клініко-параклінічні показники яких слугували контролем для порівняння даних параклінічного обстеження вагітних відносно основної групи. Слід звернути увагу, що в основній групі вік жінок понад 30 років має місце в 28,4% випадків порівняно з 12% у вагітних групи контролю (p<0,05). Слід вказати, що вагітні з плацентарною дисфункцією частіше (p<0,05) хворіли інфекційними захворюваннями, такими як гостра респіраторна вірусна інфекція, захворюваннями дихальних шляхів (пневмонії, бронхіти), а також захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Останнє дозволяє припустити, що в генезі даного ускладнення вагітності певну роль відіграє інфікування. При наявності плацентарної дисфункції у вагітних в анамнезі відзначалась досить висока частота ускладнень вагітності. Аналіз перебігу пологів показав, що у вагітних основної групи частіше реєструвалося передчасне вилиття навколоплідних вод (p<0,05), тривалість безводного проміжку була достовірно вища порівняно з породіллями контрольної групи (p<0,05), а також визначалася більша кількість травм промежини, що сприяло включенню даних пацієнток в групу ризику по розвитку гнійно-септичних ускладнень. При аналізі результатів проведення гістологічного дослідження плацент від матерів групи ризику було отримано наступні результати. Визначалася картина децидуіта, в стромі ворсин плаценти визначалися поздовжньо орієнтовані канали, в яких були розташовані клітини Кащенко-Гофбауера. Визначалися розсіяні вогнища некрозу та склероз ворсин. Проведене нами дослідження показало, що в групу ризику розвитку післяпологових септичних ускладнень слід відносити вагітних з проявами дисфункції плаценти під час вагітності.

Abstract. Postpartum purulent-septic complications remain an urgent problem of modern obstetrics. The development of these complications is due to certain features that occur in a woman’s body during pregnancy, as well as changes in the fetoplacental complex that occur in the early stages of pregnancy and lead to the formation of placental dysfunction. Among them, the leading importance belongs to placental dysfunction, which is a frequent complication of pregnancy (from 14 to 22%), accompanied by hypoxia, delayed intrauterine development of the fetus and is one of the most frequent causes of perinatal morbidity (up to 60%) and mortality, as well as one of the risk factors for the development of postpartum complications. The aim of our study was to investigate the risk factors for the occurrence of postpartum septic complications in pregnant women at risk. During the research, we examined and analyzed the course of pregnancy in 25 women from the risk group for the development of purulent-septic postpartum complications. The main group (25 women), pregnant women who had clinical signs of placental dysfunction in the early stages of gestation. The control group consisted of 25 healthy pregnant women, without manifestations of placental insufficiency during the course of pregnancy, whose clinical and paraclinical indicators served as a control for comparing the data of the paraclinical examination of pregnant women relative to the main group. It should be noted that in the main group, the age of women over 30 years old occurs in 28.4% of cases, compared to 12% of pregnant women in the control group (p<0.05), which is consistent with data, which note a higher probability of developing placental dysfunction and pregnancy complications in older pregnant women. As some authors note, placental insufficiency also occurs more often in young pregnant women. It should be noted that pregnant women with placental dysfunction more often (p<0.05) suffered from infectious diseases, such as acute respiratory viral infection, diseases of the respiratory tract (pneumonia, bronchitis), as well as diseases of the gastrointestinal tract. The latter suggests that infection plays a role in the genesis of this pregnancy complication. In the presence of placental dysfunction in pregnant women, a fairly high frequency of pregnancy complications was noted in the anamnesis. When analyzing the results of the histological examination of placentas from mothers of the risk group, the following results were obtained. A pattern of deciduitis was determined, in the stroma of the placental villi, longitudinally oriented channels were identified, in which Kashchenko-Hofbauer cells were located. Scattered foci of necrosis and sclerosis of the villi were determined. Our research showed that pregnant women with signs of placental dysfunction during pregnancy should be included in the risk group for the development of postpartum septic complications.