ОПТИМІЗАЦІЯ ДОЗИ ДІУРЕТИКА В ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ЕГ ІІ СТАДІЇ ЗА РІЗНИХ ВАРІАНТІВ ЦИРКАДІАННОЇ СТРУКТУРИ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ

Abstract

У 52 хворих на есенційну гіпертензію (ЕГ) ІІ ст., розподілених за варіантами циркадіанного ритму АТ, вивчали ефек- тивність ниркового фізіологічного механізму «тиск-натрійурез» з метою виявлення осіб з об’ємзалежним (воле- мічним) варіантом ЕГ та оптимізації дози діуретичних засобів в комбінованому АГ – медикаментозному лікуванні. Встановлено, що більш ніж ⅓ хворих з добовим ритмом АТ-non dipper та біля ½ з night picker мають інструмен- тально-лабораторні ознаки волемічного варіанту захворювання зі зниженим коефіцієнтом «пресорного натрійуре- зу» (КПН < 1,5). Для нормалізації та оптимізації АГ-лікування у таких хворих вищезгаданого механізму «тиск-на- трійурез» обґрунтованим є застосування діуретиків (гіпотіазид, індапамід) в оптимальних дозах за КПН ≥ 1,5.