Особливості клініки, перебігу та лікування хворих на подагру на тлі гіпотиреозу

Abstract

Обстежено 127 хворих на подагру віком 37–77 років. Діагностику гіпотиреозу здійснювали згідно з рекомендаціями провідних вітчизняних та зарубіжних наукових центрів шляхом визначення в сироватці крові рівнів ТТГ, вільних Т4, Т3 імуноферментним методом, за потреби - антитіл до тиреоїдної пероксидази, а також УЗД щитоподібної залози, її пальпації та аналізу можливих скарг. Встановлено наявність субклінічного і маніфестного гіпотиреозу в 19,25 % серед обстежених, причому серед жінок він траплявся у 2,3 раза частіше. Обидві форми гіпотиреозу погіршують перебіг подагри, сприяють її прогресуванню, зниженню ефективності лікування і посиленню поліморбідного фону. Запропонована рання скринінг-діагностика гіпотиреозу у пацієнтів із подагрою віком понад 50–55 років або молодшого віку у випадках посилення клінічних симптомів подагри і погіршення її перебігу. Застосування в антиподагричній терапії левотироксину (маніфестний гіпотиреоз) і фітокомплексу зобофіт (субклінічна форма) покращили динаміку поліморбідного фону, показників тиреоїдного гомеостазу, ліпідного обміну і клубочкової фільтрації нирок.