Характеристики нервової провідності при хронічному небактеріальному простатиті та доброякісній гіперплазії передміхурової залози

Abstract

Мета роботи – визначити нейрофізіологічні відмінності тазового болю у пацієнтів із хронічним небактеріальним простатитом (ХНП) та чоловіків із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 36 амбулаторних пацієнтів, з яких 21 – з ХНП, до групи порівняння залучено 15 чоловіків із ДГПЗ. Оцінка больового синдрому проводилася за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ). Електронейрографічно визначали латентний період, амплітуду та швидкість проведення збудження по литковому нерву. Під час дослідження ноцицептивного флексорного рефлексу (НФР) визначали поріг болю (ПБ), поріг рефлексу (ПР) та співвідношення поріг болю/поріг рефлексу (ПБ/ПР). Достовірність групових відмінностей для сукупностей, які підпорядковуються нормальному розподілу, оцінювали за допомогою критерію Стьюдента. Результати. Група пацієнтів із ХНП характеризувалася достовірно вищою інтенсивністю болю за ВАШ (4,29 ± 1,10 проти 1,77 ± 1,17 балів, р = 0,0001). Електронейрографічні дані провідності литкового нерва практично не відрізнялися між групами. При дослідженні НФР виявлено достовірно нижчі значення ПБ (7,39 ± 1,53 мА) та ПР (9,27 ± 1,69 мА) в групі пацієнтів з ХНП порівняно з групою ДГПЗ (9,33 ± 1,16 та 10,40 ± 0,89мА відповідно). При цьому співвідношення ПБ/ПР практично не відрізнялося між групами. Висновки. Отримані дані електронейрографії вказують на відсутність нейропатії литкового нерва в обох групах пацієнтів. Достовірно нижчі значення порогу болю та рефлексу в пацієнтів із ХНП можуть характеризувати нейрофізіологічні особливості розвитку нейропатичного компоненту болю.

Цель работы – определить нейрофизиологические различия тазовой боли у пациентов с хроническим небактериальным простатитом (ХНП) и мужчин с доброкачественной гиперплазией предстательной железы (ДГПЖ). Материал и методы. В исследовании приняли участие 36 амбулаторных пациентов, из которых 21 – с ХНП, группу сравнения составили 15 мужчин с ДГПЖ. Оценка болевого синдрома проводилась с помощью визуальной аналоговой шкалы (ВАШ). Электронейрографично определяли латентный период, амплитуду и скорость проведения возбуждения по икроножному нерву. При исследовании ноцицептивного флексорного рефлекса (НФР) определяли порог боли (ПБ), порог рефлекса (ПР) и соотношение порог боли/порог рефлекса (ПБ/ПР). Достоверность групповых различий для совокупностей, которые подчиняются нормальному распределению, оценивали с помощью критерия Стьюдента. Результаты. Группа пациентов с ХНП характеризовалась достоверно высшей интенсивностью боли по ВАШ (4,29 ±1,10 против 1,77 ± 1,17 баллов, р = 0,0001). Электронейрографические данные проводимости икроножного нерва практически не отличались между группами. При исследовании НФР выявлено достоверно более низкие значения ПБ (7,39 ± 1,53 мА) и ПР (9,27 ± 1,69 мА) в группе пациентов с ХНП, по сравнению с группой контроля (9,33 ± 1,16 и 10,40 ± 0,89 мА соответственно). При этом соотношение ПБ/ПР практически не отличалось между группами. Выводы. Полученные электронейрографические данные указывают на отсутствие нейропатии икроножного нерва в обеих группах пациентов. Достоверно более низкие значения порога боли и рефлекса у пациентов с ХНП может характеризовать нейрофизиологические особенности развития нейропатического компонента боли.

Objective – determination of pelvic pain neurophysiological differences in patients with chronic non-bacterial prostatitis (CNP) versus men suffering from benign prostatic hyperplasia (BPH). Materials and methods. The study involved 36 men on the outpatient setting. 21 men were diagnosed with CNP. 15 patients formed a control group with the diagnosis of BPH. Pain syndrome was evaluated by use of the Visual Analogue Scale (VAS). Electroneurography of nerve suralis evaluated latency, amplitude and conductivity velocity. Nociceptive flexor reflex (NFR) test evaluated pain threshold (PT), reflex threshold (RT) and PT/RT index. The reliability of group differences for entities subjected to normal distribution was estimated using Student's criterion. Results. CNP patients were characterized with higher pain intensity by VAS score (4,29 ± 1,10 versus 1,77 ± 1,17, p = 0,0001). Electroneurography of nerve suralis showed no difference between groups. NFR test resulted in lower PT (7,39 ± 1,53 mA) and RT(9,27 ± 1,69 mA) scores in CNP patients, comparing to the BPH group (9,33 ±1,16 and 10,40 ± 0,89 mA respectively). The PT/RT index showed no statistical difference between groups. Conclusions. The obtained electroneurography data indicate absence of any nerve suralis neuropathy in both groups. Relatively lower pain and reflex threshold values in CNP patients may characterize the neurophysiological background of neuropathic pain component development.