Abstract:
Усім хворим проведено аналіз ЕКГ спокою при надходженні та на висоті навантаження (велоергометрія) у хворих на нейроциркуляторну дистонію і стабільну стенокардію в зіставленні з ЕКГ надходження у хворих на гострий Q-інфаркт міокарда, що померли, з її кількісним і якісним аналізом, оцінкою варіабельності серцевого ритму за власно створеної програми. Оцінка динаміки змін інтервалів QT за навантаження свідчить про зменшення QТмакс, QТмін, QТсер достовірно (p<0,001) в обох групах для симпатичної або парасимпатичної реакції, інтервал DQTc достовірно збільшувався за парасимпатичного (p=0,012) і за симпатичного (p=0,0061) типів реакції на висоті навантаження. Аналіз оцінки дисперсії QT в розподілі симпатичної/ парасимпатичної реакції ВСР при НЦД і СтСт проти хворих на ІМ, що померли (група максимального ризику) свідчить, що показники тривалості і дисперсії QT достовірно переважали за гострого Q-інфаркту міокарда, а отже збільшення дисперсії QT за гострого Q-інфаркту міокарда обумовлює негативний прогноз.
