Розвиток і становлення топографії органів та структур заочеревинного простору в ранньому онтогенезі людини

Abstract

Дисертація присвячена вивченню динаміки формоутворення заочеревинного простору і просторово-часових взаємовідношень його органів та структур упродовж всього внутрішньо- утробного періоду розвитку. З допомогою сучасних морфологічних методів простежена послідовність утворення заочеревинних органокомплексів. Внаслідок шлунково-кишкового повороту і зрощення первинно-інтраперитонеально розташованих дванадцятипалої кишки, підшлункової залози та їх бриж з ембріональною пристінковою очеревиною на III місяці утво- рюються зачатки передорганних і заорганних фасцій, розмежованих міжочеревинними шарами клітковини, які є умовною межею між заочеревинним простором та черевною порожниною. Наприкінці передплодового періоду між задньою черевною стінкою, листками заочеревинної фасції та заочеревинними органами формуються фасціально-клітковинні простори: власне заочеревинний, принирковий, присечовідний та простір надниркової залози. Органи заочеревинного простору розвиваються в тісному топографо-анатомічному взаємозв’язку з суміжними органами черевної порожнини, що й зумовлює їх відповідні синтопічні поля у плодів.