Електрокардіографічна діагностика гіпертрофії міокарда лівого шлуночка (огляд літератури)

Abstract

Мета роботи – систематизувати сучасні дані літератури про електрокардіографічну діагностику гіпертрофії міокарда лівого шлуночка. Висновок. Електрокардіографія завдяки низькій вартості, легкій доступності, відтворюваності та високій специфічності залишається найпростішим і поширеним методом діагностики гіпертрофії міокарда. Критерії Peguero-Lo Presti для діагностики гіпертрофії лівого шлуночка серця більш чутливі та специфічні, ніж вольтажні критерії Соколова-Лайона та Корнелла.

Objective: to systematize modern literary data on electrocardiographic diagnosis of left ventricular myocardial hypertrophy. Conclusion. Due to its low cost, easy availability, reproducibility and high specificity, electrocardiography remains the simplest and most common method of diagnosing myocardial hypertrophy. The Peguero-Lo Presti criteria for diagnosing left ventricular hypertrophy are more sensitive and specific than the voltage criteria of Sokolov-Lyon and Cornell.