Характеристика змін плазмового вмісту ангіотензину II, а-передсердного натрійуретичног гормону, адгезивних молекул і активності ангіотензинперетворюючого ферменту у хворих на вегетосудинну дистонію

Abstract

Установлено, що при гіпертонічному типі вегетосудинної дистонії плазмовий вміст ангіотензину I I вдвічі перевищує контрольний рівень, концентрація в крові а-передсердного натрійуретичного пептиду (а-ПНП), навпаки, знижується щодо контролю на 44 %, що супроводжується збільшенням активності ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) на 51 %. У хворих даної групи спостерігається максимально високий рівень у крові фібронектину, що поєднується із сут­тєвим підвищенням концентрації в плазмі крові я УСАМ-1 і зЕ-селектину відповідно в 1,8 і 2,6 раза. При гіпотонічному типі відмічається максимальне підвищення плазмового рівня а-ПНП, який май­же втричі перевищує контрольні показники, тоді я к вміст у плазмі крові ангіотензину I I і активність АПФ знижуються щодо контролю відповідно в 1,9 і 1,4раза. Вм істу крові фібронектину, вУСАМ-1 і вЕ-селектину майже не змінюється і відповідає такому у практично здорових осіб. Змішаний тип вегетосудинної дистонії характеризується максимально високою активністю АПФ, що супровод­жується зростанням вмісту в плазмі крові ангіотензину I I на 45 % та підвищенням плазмового рівня а-ПНП в 1,6раза. На тлі збільшення рівня у крові фібронектину на 43 % відмічаються макси­мально високі плазмові концентрації яУСАМ-І (майже у 4 рази вищі за контроль) і ьЕ-селектину (утричі більші за контрольні показники).