Внутрішньоутробне інфікування плоду – реалії діагностики та лікування

Abstract

Вступ. Внутрішньоутробне інфікування плода є однією з найбільш актуальних проблем в акушерстві, оскільки, при відсутності адекватного лікування чи прогресування захворювання, виникає ускладнений перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду. Доволі часто є ситуації, коли розглядається не наявність самого інфекційного агенту, який вражає плід, а наслідки інвазії мікроорганізмів. Мета дослідження. Провести аналіз показників мікроцитозу піхви, цервікального каналу, особливостей перебігу вагітності при інфікуванні плода, ефективність різних схем лікування. Висновки. Встановлено порушення мікроцинозу піхви та цервікального каналу у 80,6 %, у решти – наявність УЗ-ознак інфікування плоду без змін у піхві та цервікальному каналі. Запропоновані схеми антибактеріальної терапії є ефективними у другому триместрі вагітності, що вказує на необхідність проведення обстеження та лікування в цей період, та за наявності структурних змін шийки матки, які спричинені грамнегативним диплококом, морфологічно схожим на гонокок та Trichomonas vaginalis. При розвитку загрози передчасних пологів антибактеріальна терапія є недостатньо ефективною.

Вступление. Внутриутробное инфицирование плода является одной из наиболее актуальных проблем в акушерстве, так как при отсутствии адекватного лечения или прогрессирование заболевания, возникает осложнённое течение беременности, родов, послеродового периода. Довольно часто бывают ситуации, когда рассматривается не наличие самого инфекционного агента, который поражает плод, а последствия инвазии микроорганизмов. Цель исследования. Провести анализ показателей микроциноза влагалища, цервикального канала, особенностей течения беременности при инфицировании плода, эффективность различных схем лечения. Выводы. Установлены нарушения микроциноза влагалища и цервикального канала в 80,6 %, у остальных – наличие УЗ-признаков инфицирования плода без изменений во влагалище и цервикальном канале. Предложенные схемы антибактериальной терапии эффективны во втором триместре беременности, что указывает на необходимость проведения обследования и лечения в этот период, и при наличии структурных изменений шейки матки, вызванных граммотрицательным диплококком, морфологически похожим на гонококк и Trichomonas vaginalis. При угрозе преждевременных родов антибактериальная терапия недостаточно эффективна.

Introduction. Intrauterine infection of the fetus is one of the most important problems in obstetrics. The absence of adequate treatment leads to a number of complications that develop during pregnancy, childbirth, and postpartum period. There are often situations when the consequences of the invasion of microorganisms are more important than the presence of an infectious agent itself. The aim is to analyze the indicators of microcytosis of the vagina, cervical canal, the peculiarities of pregnancy with infection of the fetus, and the effectiveness of various treatment regimens. Conclusions. Disorders of vaginal microcynosis and cervical canal were found in 80.6% of pregnant women, the rest of them were diagnosed with the ultrasound signs of infection of the fetus without changes in vagina and cervical canal. The proposed regimens of antibacterial therapy are effective in the second trimester of pregnancy, indicating the necessity of examination and treatment during this period, and in case of structural changes in the cervix caused by gram-negative diplococci, morphologically similar to gonococcus and Trichomonas vaginalis. Antibacterial therapy is not effective enough in case of the development of placental dysfunction, and the threat of premature birth in the third trimester.