Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16206
Назва: Віддалені результати корекції метаболічних порушень при синдромі полікістозних яєчників після лікування метформіном
Автори: Коритко, О.О.
Паньків, І.В.
Ключові слова: polycystic ovary syndrome
metformin
insulin resistance
risk factors
синдром поликистозных яичников
метформин
инсулинорезистентность
факторы риска
синдром полікістозних яєчників
метформін
інсулінорезистентність
чинники ризику
Дата публікації: 2019
Видавництво: Міжнародний ендокринологічний журнал. Т.15, No.8, 2019. С.628-632.
Короткий огляд (реферат): Актуальність. Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) — поліморфне захворювання з надзвичайно варіабельною клінічною картиною та різними фенотипами, що відзначається у 5–10 % жінок репродуктивного віку. Протягом життя у жінок із СПКЯ в 10 разів підвищується ризик розвитку цукрового діабету (ЦД) 2-го типу, в 7 разів — артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця, в тому числі інфаркту міокарда, більш ніж удвічі — онкологічних захворювань яєчників, ендометрію, молочної залози. Мета дослідження — проведення аналізу динаміки показників інсулінорезистентності, дисліпідемії, порушеної толерантності до глюкози після лікування метформіном у пацієнток із СПКЯ з використанням показників індексів Caro та НОМА-IR. Матеріали та методи. Проаналізовані 26 історій хвороби пацієнток із СПКЯ, яким за період з 2012 по 2018 р. проводили терапію метформіном протягом шести місяців з моменту постановки діагнозу. Всім пацієнткам в 2018 р. було проведене дослідження ліпідного спектра крові, стандартний глюкозотолерантний тест і дослідження вмісту імунореактивного інсуліну в плазмі венозної крові. Оцінку стану вуглеводного обміну проводили за допомогою розрахункових показників індексів Caro та НОМА-IR. Результати. Результатом застосування метформіну у 26 жінок із СПКЯ й інсулінорезистентністю стало вірогідне зниження рівня імунореактивного інсуліну натще (з 21,4 ± 2,3 до 6,9 ± 0,8 мкОД/мл; р = 0,005) через 6 місяців, в той час як значущих змін рівня глікемії натще не спостерігалося. Відповідно, показник НОМА-IR знизився з 4,38 ± 1,26 до 1,17 ± 0,18 (р = 0,01), а індекс Caro підвищився з 0,24 ± 0,05 до 0,58 ± 0,14 (р = 0,02). Оцінка показників ліпідного обміну через 6 місяців після початку лікування метформіном підтвердила вірогідне зниження рівня холестерину з 5,4 ± 0,3 до 3,6 ± 0,5 ммоль/л (р = 0,01) і рівня тригліцеридів з 1,7 ± 0,2 до 0,8 ± 0,2 ммоль/л (р = 0,03). Обстеження, проведене у 2018 р. в цих же пацієнток, засвідчило збільшення маси тіла не тільки порівняно з показниками через 6 місяців після лікування метформіном, але і з початковими. Спостерігалося вірогідне підвищення рівня холестерину при обстеженні в 2018 р. до 6,7 ± 0,4 ммоль/л (р = 0,01 порівняно з показником після лікування метформіном). Висновки. Жінки із СПКЯ та інсулінорезистентністю, дисліпідемією мають найбільший ризик розвитку ЦД і серцево-судинної патології. Застосування метформіну розглядається як потенційно ефективний метод для подолання інсулінорезистентності, поліпшення гормональних, біохімічних параметрів і можливого зниження кардіоваскулярного ризику при СПКЯ.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16206
Розташовується у зібраннях:Статті. Кафедра клінічної імунології, алергології та ендокринології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Стаття_МЕЖ_2019_8.pdf349.4 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.