Особливості вибору лікувальної тактики у хворих на вогнищевий стерильний панкреонекроз

Abstract

Проведено порівняльний аналіз результатів лікування 62 хворих на вогнищевий стерильний панкреонекроз у другій фазі розвитку гострого панкреатиту, яких розділяли на дві групи. До групи контролю увійшли 24 хворих, лікування яких здійснювалось відповідно чинних стандартів. Основну групу склали 38 пацієнтів, у яких застосовували оптимізовану лікувальну тактику. Встановлено, що застосування запропонованих підходів до оптимізації хірургічної тактики та лікування хворих на вогнищевий стерильний панкреонекроз дозволило знизити частоту виникнення післяопераційних ускладнень на 29,7%, прискорити нормалізацію клінічно-лабораторних показників та скоротити тривалість стаціонарного лікування в середньому на 5 ліжко-днів.

Проведен сравнительный анализ результатов лечения 62 больных на очаговый стерильный во второй фазе развития острого панкреатита, которых разделили на две группы. В группу контроля вошли 24 больных, лечение которых осуществлялось согласно действующим стандартам. Основную группу составили 38 пациентов, у которых применяли оптимизированную лечебную тактику. Установлено, что применение предложенных подходов к оптимизации хирургической тактики и лечения больных с очаговым стерильным панкреонекрозом позволило снизить частоту возникновения послеоперационных осложнений на 29,7%, ускорить нормализацию клинико-лабораторных показателей и сократить продолжительность стационарного лечения в среднем на 5 койко-дней.

A comparative analysis of treatment of 62 patients with focal sterile in the second phase of acute pancreatitis, which are divided into two groups. To control group included 24 patients whose treatment was carried out according to current standards. The main group consisted of 38 patients who used the optimized therapeutic approach. It is established that the use of the proposed approaches to optimization tactics and surgical treatment of focal sterile pancreatic necrosis has reduced the incidence of postoperative complications by 29.7%, accelerate the normalization of clinical and laboratory parameters and reduce the duration of inpatient treatment in average 5 bed-days.