Ефективність використання реамберину у хворих із синдромом діабетичної стопи

Abstract

Базова загальноприйнята терапія діабетичної нейропатичної виразки 1-го і 2-го ступенів тяжкості у хворих на цукровий діабет у 45,5% випадків призводить до повного заживления. Репарація виразки асоціюється зі зниженням інтенсивності гострофазної відповіді, яка оцінюється за зменшенням вмісту в крові С-реактивного білка (СРБ) і фібриногену, а також підсиленню фібринолітичної активності плазми. Додаткове призначення до комплексної терапії реамберину суттєво підвищувало ефективність лікування, збільшувало частоту повного загоєння нейропатичних виразок до 68,7% і скорочувало терміни лікування на 3-4 дні. Водночас реамберин сприяв значному пригніченню синтезу фібриногену та СРБ, відновленню фібринолізу і зниженню проявів оксидативного стресу. Терапевтичний ефект реамберину зумовлений його антиоксидантними властивостями і пов'язаним із цим пригніченням синтезу прозапальних цитокінів.