Клінічно-патогенетичне обґрунтування призначення дапагліфлозину у хворих на хронічну хворобу нирок І–ІІ стадії

Abstract

У магістерській роботі обґрунтовано клініко-патогенетичні особливості застосування дапагліфлозину у хворих на хронічну хворобу нирок І–ІІ стадії з хронічним гломерулонефритом та діабетичною хворобою нирок. Проведено ретроспективний аналіз 78 історій хвороб пацієнтів нефрологічного відділення за 2024–2025 рр. Оцінено клінічні, лабораторні та інструментальні показники: швидкість клубочкової фільтрації, рівень креатиніну, протеїнурію, артеріальний тиск, глікований гемоглобін. Проаналізовано 2-тижневу динаміку показників на тлі включення дапагліфлозину 10 мг у комплексну терапію. Встановлено ренопротекторний ефект препарату, що проявлявся стабілізацією функції нирок, зменшенням протеїнурії та покращенням гемодинамічних показників. Отримані результати підтверджують доцільність застосування дапагліфлозину у пацієнтів з ХХН І–ІІ стадії.