Клінічно-патогенетичне обґрунтування оптимізації лікування хелікобактер-асоційованої виразки дванадцятипалої кишки в дітей

Abstract

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності лікування Helicobacter pylori-асоційованої виразки дванадцятипалої кишки в дітей шляхом визначення порушень мікробіоценозу кишечника, встановлення патогенетичної ролі дефензинів альфа 1–3, кателіцидину LL37, вітаміну D та розробки комплексної терапії. Обстежено 122 дитини з виразкою дванадцятипалої кишки та 83 практично здорові дитини. Встановлено високу поширеність токсигенних CagA+ штамів Helicobacter pylori, порушення мікробіоценозу кишечника, зниження рівня вітаміну D та підвищення концентрації антимікробних пептидів. Запропоновано модифіковані схеми лікування з включенням вітаміну D та синбіотиків, що забезпечують більш високу ефективність ерадикації H. pylori, швидшу клінічну ремісію та зниження частоти рецидивів захворювання. The dissertation is devoted to improving the effectiveness of treatment of Helicobacter pylori-associated duodenal ulcer in children by identifying intestinal microbiocenosis disorders, establishing the pathogenetic role of defensins alpha 1–3, cathelicidin LL37 and vitamin D, and developing complex therapy. A total of 122 children with duodenal ulcer and 83 healthy children were examined. A high prevalence of toxigenic CagA+ Helicobacter pylori strains, intestinal dysbiosis, decreased vitamin D levels and increased antimicrobial peptide concentrations were established. Modified treatment regimens including vitamin D and synbiotics were proposed, providing higher eradication rates, faster clinical remission and reduced recurrence of the disease.