Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія: сучасні стратегії захисту мозку.

Abstract

Серед усіх причин ушкоджень ЦНС періоду новонародженості близько 50% обумовлено гіпоксично-ішемічною енцефалопатією (ГІЕ) внаслідок перенесеної асфіксії. Гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС – це порушення неврологічної функції, яке супроводжується ознаками поліорганної недостатності та проявляється труднощами у ініціації та підтримці дихання, гемодинаміки, пригнічення м’язового тонусу м’язів і рефлексів, порушенням свідомості й появою судом. Гіпоксія та ішемія мозку, пов’язані як із системною гіпоксемією, метаболічними порушеннями, так і зниженням мозкового кровоплину – це основні патологічні процеси. А в період реперфузії-реоксигенації відбувається безповоротна загибель нейронів. Доведено, що існує так зване коротке терапевтичне вікно (30 хв. - 6 год.), впродовж якого лікувальні втручання є найбільш ефективними. Після початкової реанімації та стабілізації стану лікування ГІЕ зводиться до підтримки вітальних функцій. Мета дослідження. Основною метою є запобігання подальшому пошкодженню мозку у таких дітей. Лікувальна гіпотермія (ЛГ) – сучасний стандарт допомоги новонародженим дітям з терміном гестації ≥36 тижнів, які мають прояви помірної та важкої гіпоксично- ішемічної енцефалопатії.