Оцінка серцевого ритму у ембріона як прогностичний маркер у ранній термін вагітності.

Abstract

Ультразвукове дослідження органів малого тазу є провідним методом, що використовується в акушерсько-гінекологічній практиці з метою: розпізнавання вагітності раннього терміну (ВРТ),визначення її строку, оцінки стану плідного яйця (ПЯ) в порожнині матки (М), поточнення анатомічних та функціональних особливостей матки і яєчників, послідуючий уз-моніторинг протягом всієї вагітності. Мінімальний термін ехографічної маніфестації – 3 тижні вагітності: трансабдомінально (5-7%), трансвагінально (66-70%). Починаючи з терміну 5-6 тижнів визначається ембріон у вигляді компактного тканинного утворення овальної або дисковидної форми довжиною 3-5 мм, неоднорідної ехоструктури, а також наявність пульсації ембріона – СБ. При проведенні ультразвукового дослідження починаючи з моменту найбільш ранньої реєстрації серцевих скорочень мають місце різноманітні чисельні показники, що не вкладаються у розуміння прийнятної в загальному сенсі частоти ЧСС, а саме 110-170 уд за 1 хв. Провідна система серця (ПСС) — система, яка проводить збудження в серці — складається з атипових м’язових волокон, густо переплетених нервовими елементами. Формування даного функціонального ланцюга та забезпечення єдиного ритму скорочення завершується до 8 тиж.ваг. З іншого боку, серед ознак можливого ускладненого перебігу ранніх термінів вагітності є також зниження ЧСС у ембріона. Мета дослідження. Оцінити частоту серцевих скорочень у ембріонів гестаційного віку від 5-6 тиж. (початок реєстрації серцевих скорочень) до 8 тиж. (завершення ембріогенезу серця та серцевих судин) та встановити прогностичні паралелі з можливими неблагоприємними наслідками.