Роль клінічного сучасного дослідження варіантної анатомії та топографії шилоподібного відростка скроневої кістки.

Abstract

Серед сучасних дослідників триває дискусія щодо анатомічної варіантності, причин і механізмів травматизації шилоподібних відростків скроневої кістки, які до кінця не вивчені. Шилоподібні відростки скроневої кістки, як об’єкт синдромального розладу, зумовлюють комплексне порушення, що описується у клініці як шилопід’язиковий синдром або синдром Ігла-Стерлінга – захворювання, причиною якого є подразнення шилоподібним відростком скроневої кістки (чи його відламком) оточуючих нервових, судинних і м’язових структур. Проявляється хронічним болем у глибоких відділах бічної ділянки обличчя, який іррадіює в корінь язика, глотку і вухо, дисфагією, симптомами порушення кровообігу головного мозку. Симптоми шилопід’язикового синдрому зустрічаються при різних травматологічних, стоматологічних, отоларингологічних, неврологічних захворюваннях. Вважається, що прояв захворювання викликаний аномаліями розмірів, форми й положення шилоподібного відростка скроневої кістки, а також деформацією шилопід’язикової зв’язки, що і зумовлює актуальність і перспективність запропонованого наукового пошуку. Мета дослідження полягає в аналіз наукових джерел літератури для з’ясування ролі клінічного сучасного дослідження варіантної анатомії та топографії шилоподібного відростка скроневої кістки людини в постнатальному онтогенезі. Матеріал і методи дослідження. У дослідженні застосовано ретроспективне вивчення та аналіз 115 наукових джерел, присвячених дослідженням травматологічної, стоматологічної, неврологічної та ЛОР патологій, які надали опис випадків тих чи інших проявів варіантної анатомії та топографічних співвідношень шилоподібного відростка скроневої кістки з проявами ознак шилопід’язикового синдрому (синдром Ігла-Стерлінга)