Морфологічна діагностика та її інтерпретація при аутоімунному тиреоїдиті.

Abstract

Діагностика захворювання не викликає труднощів, але встановлення злоякісності вузлів, пов’язаних з тиреоїдитом, досить неоднозначне. Цитологічна картина хронічного аутоімунного тиреоїдиту (АІТ) залежить від стадії. У початковій стадії переважає гіпертиреоз. Це стан підвищеного вироблення гормонів щитовидної залози Т3 і Т4 та антитіл до тиреопероксидази та антитіл до тиреотропного гормону, який згодом переходить у гіпотиреоз. Морфологічні особливості тканини та вузлів щитоподібної залози (ЩЗ) у відповідь на запалення включають посилену проліферацію та ріст клітин. Макроскопічно на ранніх стадіях захворювання залоза збільшена і має посилене кровопостачання. Гіпоплазія залози діагностується на пізніх стадіях. У 10-12% випадків АІТ спостерігається виражена атрофія тиреоїдних фолікулів і виражений гіаліновий фіброз, так званий фіброзний варіант, що не виходить за межі залози. Залежно від наявності гіпер- і гіпофункції залози тиреоцити мають різну функціональну активність і морфологічні характеристики. При гістологічному дослідженні тканина залози представлена мікро- та макрофолікулярною структурою зі зниженням колоїдної продукції та вираженою лімфоїдною інфільтрацією паренхіми. Тиреоцити на різних стадіях некрозу знаходяться в зоні зменшення кількості фолікулів. Групи тироцитів розташовані шарами в оточенні макрофагів, плазматичних клітин і лейкоцитів. Клітини Гюртле розташовані між шарами тироцитів з вираженим поліморфізмом.