Changes in morphodensitometric parameters of the paraventricular nucleus of the hypothalamus in rats under stress of different durations

Abstract

Aim of the study. To investigate the morphodensitometric parameters of the medial parvocellular subnuclei of the hypothalamic paraventricular nuclei in rats across diurnal time points under altered photoperiodic conditions. Conclusions: 1. Morphodensitometric parameters of the medial parvocellular subnuclei of the hypothalamic paraventricular nuclei in rats exhibit fluctuations, with peak values occuring during the daytime observation period. 2. Light deprivation induces a disruption in the rhythm of functional activity of the studied hypothalamic neurons and a shift of peak values from the daytime to the nighttime period, likely attributable to increased levels of melatonin, the primary pineal chronobiotic, in the bloodstream during this phase of the day. As a stress-limiting factor, melatonin suppresses CRH production in the mpsPN of the hypothalamus. 3. Prolonged exposure to constant illumination (light stress) did not elicit significant changes in the studied morphodensitometric parameters compared to those in rats maintained under LD and DD photoperiods. This suggests a remarkable plasticity of the mpsPN of the hypothalamus in response to experimental conditions.

Мета дослідження. З’ясувати морфоденситометричні показники присередніх дрібноклітинних суб’ядер пришлуночкових ядер гіпоталамуса щурів у різні періоди доби за модифікацій фотоперіоду. Висновки: 1. Морфоденситометричні параметри присередніх дрібноклітинних суб’ядер пришлуночкових ядер гіпоталамуса щурів зазнають коливань з найбільшими показниками у денний період спостереження. 2. За умов світлової депривації спостерігається порушення ритму функціональної активності досліджуваних нейронів гіпоталамуса та зміщення найбільших показників з денного на нічний період спостереження, що, ймовірно, викликане зростанням в цьому проміжку доби кількості в крові провідного епіфізарного хронобіотика – мелатоніну, що як стрес-лімітувальний чинник пригнічує продукцію КРГ пдсПЯ гіпоталамуса. 3. Утримування тварин за умов тривалого освітлення (світловий стрес) не призводило до вірогідних змін досліджуваних морфоденситометричних параметрів порівняно з такими у щурів, які перебували за світлових режимів LD та DD. Це дає підстави зробити припущення про широкі межі пластичності пдсПЯ гіпоталамуса за таких умов експерименту.