<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/990</link>
    <description />
    <pubDate>Sat, 18 Apr 2026 22:11:33 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-18T22:11:33Z</dc:date>
    <item>
      <title>Застосування клінічних сценаріїв у симуляційному навчанні для розвитку акушерських навичок студентів</title>
      <link>https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27215</link>
      <description>Title: Застосування клінічних сценаріїв у симуляційному навчанні для розвитку акушерських навичок студентів
Authors: Печеряга, Світлана Володимирівна; Pecheriaha, S. V.
Abstract: У сучасних умовах трансформації медичної освіти, ключовим завданням є забезпечення якісної підготовки майбутніх лікарів, орієнтованої на розвиток клінічного мислення та практичних навичок, необхідних для ефективної й безпечної медичної допомоги. Однак обмежений доступ студентів до клінічної практики, етичні вимоги та побоювання пацієнтів щодо залучення у навчальний процес актуалізують необхідність нових підходів до професійної підготовки. У цьому контексті симуляційне навчання виявляється дієвим засобом, який дозволяє моделювати клінічні ситуації в безпечному та контрольованому середовищі, наближеному до реальних умов.&#xD;
Стаття висвітлює досвід впровадження симуляційного навчання у викладання акушерства в Буковинському державному медичному університеті, зокрема реалізацію симуляційного сценарію «Ведення фізіологічної вагітності».&#xD;
Детально описано структуру заняття, що включає три етапи – вступний (брифінг(, основний та завершальний (дебрифінг), а також особливості використання манекена «Noel» і стандартизованих пацієнтів для підвищення реалістичності освітнього процесу.                   Abstract. In the current context of transformation in medical education, a key objective is to ensure high-quality training of future physicians, focused on the development of clinical thinking and practical skills essential for effective and safe healthcare delivery. However, limited access to clinical practice, ethical requirements, and patients' concerns regarding involvement in the educational process highlight the need for new approaches to professional training. In this context, simulation-based learning proves to be an effective tool, enabling the modeling of clinical situations in a safe and controlled environment that closely resembles real-life conditions.&#xD;
The article presents the experience of implementing simulation-based learning in teaching obstetrics at Bukovinian State Medical University, particularly the simulation scenario "Management of Physiological Pregnancy." The structure of the class is described in detail, comprising three stages - introductory, main (briefing), and final (debriefing) - as well as the use of the "Noel" mannequin and standardized patients to enhance the realism of the educational process.
Description: Мета статті - оцінка ефективності використання симуляційного навчання як інструменту формування клінічних навичок студентів у галузі акушерства та аналіз досвіду застосування симуляційного сценарію «Ведення фізіологічної вагітності» і його вплив на професійну підготовку здобувачів, включаючи іноземних студентів.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27215</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Плацентарна дисфункція: основні аспекти патогенезу і морфології</title>
      <link>https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27192</link>
      <description>Title: Плацентарна дисфункція: основні аспекти патогенезу і морфології
Authors: Печеряга, Світлана Володимирівна
Abstract: У статті наведено сучасні уявлення про плацентарну дисфункцію як багатофакторний синдром, що зумовлює порушення росту та розвитку плода. Проаналізовано патогенетичні механізми, зокрема порушення інвазії трофобласту, неадекватну ремоделяцію спіральних артерій, гіпоксію та оксидативний стрес. Описано морфологічні зміни плаценти при фетоплацентарній недостатності, включно з порушеннями судинного русла, фібриноїдною дегенерацією, мікроінфарктами, дисоціацією васкуляризації ворсин. Узагальнено можливості морфометричного аналізу, імуногістохімічних маркерів і біохімічних тестів для діагностики та прогнозування перебігу гестації.
Description: Печеряга С.В. 2025.Використовується за умовами ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27192</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Оцінка факторів ризику гіперпластичних професів ендометрія у жінок пізнього репродуктивного віку</title>
      <link>https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27161</link>
      <description>Title: Оцінка факторів ризику гіперпластичних професів ендометрія у жінок пізнього репродуктивного віку
Authors: Климович, Дарина Сергіївна; Кравченко, Олена Вікторівна; Klymovych, D.S.; Kravchenko, O.V.
Abstract: Анотація: Серед гінекологічних захворювань гіперпластичні процеси ендометрія посідають чи ненайперше місце у світі. На даний час, дослідження найбільш поширених симптомів та факторів ризику, що призводить до гіперпластичних процесів є неабияк актуальними, адже ризик злоякісної трансформації з віком значно зростає, що призводить до зниження якості життя жінок. Саме тому, найбільш значимим для репродуктивного здоров’я жінок у всьому світі є профілатика розвитку гіперпластичного патологічного процесу. Головною метою дослідження являється дослідження факторів ризику, а саме - їх частоти, ступеня вираженості у жінок пізнього репродуктивного віку. При дослідженні був використаний статистичний метод, проаналізовано 75 історій хвороби жінок пізнього репродуктивного віку з гіперпластичним процесом ендометрія. Abstract: Among gynecological diseases, hyperplastic processes of the endometrium occupy perhaps the first place in the world. Currently, the study of the most common symptoms and risk factors leading to hyperplastic processes is quite relevant, because the risk of malignant transformation increases significantly with age, which leads to a decrease in the quality of life of women. That is why the most significant for the reproductive health of women around the world is the prevention of the development of hyperplastic pathological process. The main purpose of the study is to study risk factors, namely their frequency, severity in women of late reproductive age The study used a statistical method, analyzed 75 case histories of women of late reproductive age with endometrial hyperplasia.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27161</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Вивчення ефективності використання мікронізованого прогестерону при лікуванні аденоміозу у жінок репродуктивного віку</title>
      <link>https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27160</link>
      <description>Title: Вивчення ефективності використання мікронізованого прогестерону при лікуванні аденоміозу у жінок репродуктивного віку
Authors: Косілова, Світлана Євгенівна; Kosilova, S.Ye.
Abstract: Резюме: Обстежено 30 вагітних з плацентарною дисфункцією та 30 вагітних з неускладненим перебігом вагітності в тер­мінах 20-24, 28-32 та 34-37 тижнів гестації. Імуноферментним методом вивчали гормональну та білковосинтезуючу функції плаценти: визначали рівні плацентарного лактогену, естріолу, прогестерону, ТБГ, ПАМГ, АМГФ.&#xD;
У жінок з плацентарною дисфункцією, починаючи з 20-24 тижнів достовірно знижувалися концентрація ТБГ, АМГФ, пла­центарного лактогену, прогестерону, естріолу й збільшувався рівень ПАМГ. Summary. 30 pregnant with placenta dysfunction and 30 pregnant with inncomplicated course of gestation in the terms of 20­ 24, 28-32 and 34-37 weeks of gestation have been examined. Endocrinological function of the placenta by means of immune-enzymatic method have been studied: placental lactogen, estriol, progesterone, TBG, PAMG, AMGF. The women with placenta dysfunction beginning with the 20-24 weeks.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27160</guid>
      <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

