https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27168 Tue, 21 Apr 2026 12:00:23 GMT 2026-04-21T12:00:23Z https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27359 Title: Дослідження морфологічних характеристик структур стінок носової порожнини людини, які утворюють «естетичний трикутник», у постнатальному онтогенезі. Authors: Цуркан, М.М. Abstract: Серед сучасних дослідників триває дискусія щодо морфологічної характеристики та анатомічної варіантності, причин і механізмів захворювань носа, які до кінця не вивчені. У наш час набули широкої популярності дослідження з використанням технологій діагностичної радіології, зокрема комп’ютерно-томографічне (КТ) сканування. Отримані прижиттєві дані вивчення людського тіла, дозволяють оцінити морфологічний стан та функціональні зміни кісткової тканини, хрящових структур та м’яких тканин структур стінок носової порожнини людини в нормі з метою максимальної індивідуалізації нормативних показників, з огляду на існування принципу співрозмірності сегментів тіла в єдиній гармонійній структурно-функціональній моделі будови людини та з огляду на перспективу їх реконструювання при травмах різного генезу та у практиці пластичної хірургії носа. Мета дослідження. Провести аналіз та відбір цифрових КТ-зображень для дослідження співвідношення морфологічних характеристик структур стінок носової порожнини, які утворюють «естетичний трикутник – онтогенетичний трикутник», у постнатальному онтогенезі осіб чоловічої та жіночої статі. Матеріал і методи дослідження. У роботі проаналізовано 4824 цифрових КТ- сканувань лицевої ділянки людини (технологія Green, зона сканування 9 х 16 см, мінімальна величина векселя аботовщина зрізу від 0,08 мм), чоловічої та жіночої статі віком від 14 до 75 років, для подальшого їх відбору та розподілу деперсоніфікованого матеріалу за віком пацієнтів на чотири групи, а саме: перша група (I) – 16-25 років, (II) – 26-45 років, третя група (IIІ) – 46-60 років, четверта група (IV) – 61-75 років, відповідно до укладеного договору про наукову співпрацю. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27359 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27358 Title: Роль клінічного сучасного дослідження варіантної анатомії та топографії шилоподібного відростка скроневої кістки. Authors: Русковолошин, Д.В. Abstract: Серед сучасних дослідників триває дискусія щодо анатомічної варіантності, причин і механізмів травматизації шилоподібних відростків скроневої кістки, які до кінця не вивчені. Шилоподібні відростки скроневої кістки, як об’єкт синдромального розладу, зумовлюють комплексне порушення, що описується у клініці як шилопід’язиковий синдром або синдром Ігла-Стерлінга – захворювання, причиною якого є подразнення шилоподібним відростком скроневої кістки (чи його відламком) оточуючих нервових, судинних і м’язових структур. Проявляється хронічним болем у глибоких відділах бічної ділянки обличчя, який іррадіює в корінь язика, глотку і вухо, дисфагією, симптомами порушення кровообігу головного мозку. Симптоми шилопід’язикового синдрому зустрічаються при різних травматологічних, стоматологічних, отоларингологічних, неврологічних захворюваннях. Вважається, що прояв захворювання викликаний аномаліями розмірів, форми й положення шилоподібного відростка скроневої кістки, а також деформацією шилопід’язикової зв’язки, що і зумовлює актуальність і перспективність запропонованого наукового пошуку. Мета дослідження полягає в аналіз наукових джерел літератури для з’ясування ролі клінічного сучасного дослідження варіантної анатомії та топографії шилоподібного відростка скроневої кістки людини в постнатальному онтогенезі. Матеріал і методи дослідження. У дослідженні застосовано ретроспективне вивчення та аналіз 115 наукових джерел, присвячених дослідженням травматологічної, стоматологічної, неврологічної та ЛОР патологій, які надали опис випадків тих чи інших проявів варіантної анатомії та топографічних співвідношень шилоподібного відростка скроневої кістки з проявами ознак шилопід’язикового синдрому (синдром Ігла-Стерлінга) Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27358 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27357 Title: Розвиток структур промежини в ембріональному та передплодовому періодах. Authors: Проняєв, В.В. Abstract: Традиційно вважається, що поділ клоаки на вентральний сечостатевий відділ та дорзальний – відхідниковий, виникає за рахунок сечо-прямокишкової перегородки протягом четвертого тижня внутрішньоутробного розвитку. Поділ клоаки остаточно закінчується протягом шостого тижня внутрішньоутробного розвитку, злиттям сечо- прямокишкової перегородки із перетинкою клоаки. Протягом сьомого тижня обидва відділи стають окремими структурами. Проте, значна когорта авторів піддають сумніву традиційне бачення механізмів поділу клоаки. Мета дослідження. Встановити та візуалізувати механізм поділу клоаки; вирішити протиріччя щодо ролі сечо-прямокишкової перегородки при поділі клоаки; виявити зачатки майбутніх органокомплексів чоловічої промежини. Матеріали і методи дослідження. Серії зрізів 15 препаратів зародків 4-7-го тижнів внутрішньоутробного розвитку (4,5-13,5 мм тім’яно-куприкової довжини) та 15 препаратів передплодів 7-9-го тижнів пренатального онтогенезу (14,0-35,0 мм тім’яно-куприкової довжини) вивчали методами морфологічного дослідження: мікроскопії, морфометрії, реконструювання та статистичного аналізу. З метою більш точної візуалізації та розуміння процесів становлення структур чоловічої промежини, використовували метод тривимірної візуалізації. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27357 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27356 Title: Морфологічне та імуногістохімічне дослідження сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапанів серця новонароджених дітей. Authors: Пентелейчук, Н.П. Abstract: Завдяки стрімкому розвитку технологій та появі нових можливостей у клінічній діагностиці тепер найбільшого застосування отримала імуногістохімія. Імуногістохімія є критично важливим інструментом у гістопатології, що дозволяє детальне дослідження біологічних тканин на молекулярному рівні. У випадку, коли мікроскопія не дає остаточної відповіді використовують додаткові методики дослідження, а саме імуногістохімію. Мета дослідження. Вивчити гістологічні препарати сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапанів серця новонароджених дітей за допомогою світлової мікроскопії, а також за допомогою імуногістохімічного методу. Матеріал і методи дослідження. Дослідження виконані на 34 передсердно- шлуночкових клапанах взятих із сердець новонароджених дітей (від народження до 28-ї доби життя). При досліджені використано світлооптичний та імуногістохімічний методи. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27356 2025-01-01T00:00:00Z