https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/960 2026-04-13T09:28:43Z https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/20252 Title: Шляхи оптимізації лікування бронхіальної астми у дітей з урахуванням фенотипової, ендотипової та генотипової неоднорідності захворювання Authors: Колоскова, Олена Костянтинівна; Білоус, Тетяна Михайлівна; Білик, Г.А.; Дікал, Мар'яна Вікторівна; Ломакіна, Юлія В'ячеславівна; Копчук, Тамара Григорівна; Колоскова, Е.К.; Белоус, Т.М.; Билык, Г.А.; Дикал, М.В.; Ломакина, Ю.В.; Копчук, Т.Г.; Koloskova, O.K.; Bilous, T.M.; Bilyk, G.A.; Dikal, M.V.; Lomakina, Yu.V.; Kopchuk, T.G. Abstract: Встановлено, що у дітей з делеційним поліморфізмом генів GSTT1 і GSTM1 порівняно з пацієнтами без нього у конденсаті видихуваного повітря накопичуються продукти, які надлишково утворюються внаслідок підвищення активності процесів окислювального стресу та накопичення продуктів окислювальної модифікації протеїнів на фоні дефіциту антиоксидантних процесів захисту. Відзначено, що у хворих з генотипами GSTT1+M1-, GSTT1-M1+ або GSTT1-M1- базисну терапію доцільно посилювати за рахунок β2-агоністів тривалої дії, метилксантинів пролонгованої дії чи селективних блокаторів гістамінових рецепторів. Установлено, что у детей с делеционным полиморфизмом генов GSTT1 и GSTM1 по сравнению с пациентами без него в конденсате выдыхаемого воздуха накапливаются продукты воспалительного процесса, которые образуются в избытке из-за повышения активности процессов окислительного стресса и накопления продуктов окислительной модификации белков на фоне истощения процессов антиоксидантной защиты. Отмечено, что у больных с генотипами GSTT1+M1-, GSTT1-M1+ или GSTT1-M1- базисную терапию целесообразно усиливать за счёт β2-агонистов длительного действия, метилксантинов пролонгированного действия или селективных блокаторов гистаминовых рецепторов. It has been established that the products of the inflammatory process accumulate in the condensate of exhaled air in children with deletion polymorphism of the genes GSTT1 and GSTM1 compared with patients without it. These products are formed in excess due to the increased activity of oxidative stress processes and the accumulation of products of oxidative modification of proteins against the background of depletion of antioxidant protection processes. It was noted that in patients with the genotypes GSTT1+M1-, GSTT1-M1+ or GSTT1-M1-, it is advisable to increase the background therapy based on long-acting β2-agonists, methylxanthines of prolonged action or selective histamine antagonists. 2018-01-01T00:00:00Z https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/18782 Title: Ультраструктурна організація нейронів бічного передзорового ядра гіпоталамуса старих щурів за різних умов освітлення Authors: Йосипенко, В.Р.; Булик, Роман Євгенович; Кривчанська, Мар'яна Іванівна; Лукань, Ю.Р.; Йосипенко, В.Р.; Булык, Р.Е.; Кривчанская, М.И.; Лукань, Ю.Р.; Yosypenko, V.R.; Bulyk, R.Ye.; Kryvchanska, M.I.; Lukan, Y.R. Abstract: Мета дослідження – вивчення змін ультраструктури нейронів бічного передзорового ядра (БПЯ) гіпоталамуса старих щурів за різного режиму освітлення. Висновки. Отримані результати субмікроскопічного дослідження нейронів БПЯ гіпоталамуса старих щурів встановили їх відносно підвищену функціональну активність у темповий період доби. За умов цілодобового освітлення виявлено більш виражені гіпертрофічні та початкові деструктивні зміни ядер і органел нейронів БПЯ ядра гіпоталамуса, порівняно з тваринами, що перебували за умов цілодобової темряви. Це підтверджується зміною ультраструктури нервових клітин о 02.00 год. та появою "темних" клітин. Цель исследования – изучение изменений ультраструктуры нейронов латерального предоптического ядра (ЛПЯ) гипоталамуса старых крыс в разных условиях освещения. Выводы. Полученными результатами субмикроскопического исследования нейронов ЛПЯ гипоталамуса старых крыс установлено их относительно повышенную функциональную активность в темновой период суток. В условиях круглосуточного освещения выявлены более выраженные гипертрофические и начальные деструктивные изменения ядер и органелл нейронов ЛПЯ гипоталамуса, по сравнению с животными, которые находились в условиях круглосуточной темноты. Это подтверждается изменением ультраструктуры нервных клеток в 02.00 ч. и появлением "темных" клеток. Purpose – to study the changes in the ultrastructure of neurons of the lateral preoptic nucleus (LPON) of the hypothalamus of old rats under various light conditions. Conclusions. The obtained results of submicroscopic examination of LPON neurons of the hypothalamus of old rats revealed their relatively increased functional activity in the dark period. Under conditions of round-the-clock lighting, more pronounced hypertrophic and initial destructive changes of the nuclei and organelles of the neurons of the LPON of the hypothalamic were revealed, compared with the animals that were under the conditions of round-the-clock darkness. This is confirmed by the change in the ultrastructure of nerve cells at 2 am the appearance of "dark" cells. 2021-01-01T00:00:00Z https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/18781 Title: Вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів Authors: Булик, Роман Євгенович; Сметанюк, Олексій Васильович; Власова, Катерина Василівна; Кривчанська, Мар'яна Іванівна; Булык, Р.Е.; Сметанюк, А.В.; Власова, К.В.; Кривчанская, М.И.; Bulik, R.E.; Smetanyuk, O.V.; Vlasova, K.V.; Krivchanska, M.I. Abstract: Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб'ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв'язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб'ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Паравентрикулярные ядра (ПВЯ) гипоталамуса являются вегетативным центром координации функций и состоят из ряда нейронных популяций – субъядер, которые различаются структурно-функциональными особенностями и характером нервных связей с различными отделами нервной и нейроэндокринной систем. При изучении стрессовых реакций и действия стресс-лимитирующих факторов исследования субпопуляций нейронов ПВЯ гипоталамуса, синтезирующих стресс-рилизинг гормоны, инициирующих стрессовые реакции организма, становятся важными. Одним из основных факторов, проявляющих выраженный эффект в регуляции секреции АКТГ, является кортикотропин-рилизинг фактор (КРФ). КРФ-иммунореактивная метка обнаружена в основном в медиальных мелкоклеточных субъядрах паравентрикулярных ядер гипоталамуса крыс. Несмотря на глубокие и всесторонние исследования гипоталамуса, до настоящего времени нет единых представлений о его индивидуальной реактивности и степени вовлечения указанных структур в стрессовую реакцию, вызванную длительным изменением режима освещения. Paraventricular nuclei (PVN) of the hypothalamus are the autonomic center for coordination of functions and consists of a number of neuronal populations – sub-nuclei, which differ in structural and functional features and the nature of nerve connections with various parts of the nervous and neuroendocrine systems. When studying stress reactions and actions of the stress-limiting factors, it is important to study subpopulations of PVN neurons of the hypothalamus, synthesizing stress-releasing hormones, which initiate stress reactions of the body. One of the main factors that show a pronounced effect in the regulation of ACTH secretion is corticotropin-releasing factor (CRF). The CRF-immunore active tracer was found mainly in the medial small-cell subnucleus of the paraventricular nuclei of the rat hypothalamus. Despite deep and comprehensive studies of the hypothalamus, until now there are no unified ideas about its individual reactivity and the degree of involvement of these structures into the stress reaction caused by the prolonged change in the lighting regime. 2021-01-01T00:00:00Z https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/18761 Title: Вплив мелатоніну на стрес-зумовлені ультраструктурні перебудови нейронів надзорового ядра гіпоталамуса щурів Authors: Булик, Роман Євгенович; Булик, Тетяна Сергіївна; Сметанюк, Олексій Васильович; Булык, Р.Е.; Булык, Т.С.; Сметанюк, А.В.; Bulyk, R.Ye.; Bulyk, T.S.; Smetanuik, O.V. Abstract: Мета дослідження – з'ясувати вплив мелатоніну на ультраструктурний стан надзорових ядер гіпоталамуса щурів, що перебували за умов іммобілізаційного стресу. Висновки. 1. У тварин, що перебували в умовах стандартного фотоперіоду, у нічний період експерименту структурна організація нейронів надзорового ядра гіпоталамуса віддзеркалює вираженість внутрішньоклітинних синтезувальних процесів о 02.00 год. Удень відзначається зниження активності досліджуваних структур. 2. В умовах іммобілізаційного стресу ультраструктурна організація вказаних нейронів надзорового ядра гіпоталамуса свідчить про виражені порушення реактивного характеру з ознаками зниження функціональної спроможності структур та явищами набряку і деструкції впродовж періоду спостережень. 3. Ін'єкції мелатоніну на тлі іммобілізаційного стресу призвели до відносного покращання ультраструктурного стану нейронів надзорового ядра гіпоталамуса тварин, свідченням чому є поява нейросекреторних гранул. Однак ультраструктура інших органел досліджуваних нейронів вказує на виснажений стан, зумовлений тривалою іммобілізацією тварин. Цель исследования – изучить влияние мелатонина на ультраструктурное состояние супраоптического ядра гипоталамуса крыс, находившихся в условиях иммобилизационного стресса. Выводы. 1. У животных, находившихся в условиях стандартного фотопериода в ночное время эксперимента, структурная организация нейронов супраоптического ядра гипоталамуса отражает выраженность внутриклеточных синтезирующих процессов в 02.00 ч. Днем отмечается снижение активности исследуемых структур. 2. В условиях иммобилизационного стресса ультраструктурная организация указанных нейронов свидетельствует о выраженных нарушениях реактивного характера с признаками снижения функциональной способности структур и явлениями отека и деструкции в течение периода наблюдений. 3. Инъекции мелатонина на фоне иммобилизационного стресса привели к относительному улучшению ультраструктурного состояния нейронов супраоптического ядра гипоталамуса животных, свидетельством чему является появление нейросекреторных гранул. Однако ультраструктура других органелл исследуемых нейронов указывает на истощенное состояние, обусловленное длительной иммобилизацией. The aim: to study the effect of melatonin on the ultrastructural state of the supraoptic nuclei of the hypothalamus of rats under immobilization stress. Conclusions. 1. In animals under standard photoperiod conditions, the structural organization of supraoptic neurons of the hypothalamic nuclei during the nighttime of the experiment reflects the intensity of intracellular synthesizing processes (at 2 a.m.). A decrease in the activity of the structures under study is noted during the daytime. 2. Under immobilization stress, the ultrastructural organization of the above neurons indicates a pronounced disturbance of reactive nature with the signs of decreased functional ability of the structures and the phenomena of edema and destruction during the period of observation. 3. Melatonin injections against the background of immobilization stress led to a relative improvement in the ultrastructural state of the animals' hypothalamic nuclei neurons, which is evidenced by the appearance of neurosecretory granules. However, the ultrastructure of other organelles of the studied neurons indicated a depleted state caused by prolonged immobilization. 2021-01-01T00:00:00Z