https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27311 2026-04-19T02:13:12Z https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27747 Title: Порівняльна характеристика монотерапії левотироксином та левотироксином з вітаміном D у хворих на аутоімунний тиреоїдит. Authors: Маслянко, В.А. Abstract: утоімунний тиреоїдит (АІТ) – це аутоімунне захворювання, яке характеризується утворенням аутоантитіл до тканини щитовидної залози (ЩЗ), з подальшим зниженням її функції. На даний час дискутується застосування препаратів йоду у хворих на аутоімунний тиреоїдит та субклінічний гіпотиреоз. Препарати, які застосовуються (гормони щитовидної залози, імуномодулятори та ін.), малоефективні і мають незначний вплив на аутоімунний процес. Збільшення уваги до застосування у комплексній терапії нетрадиційних допоміжних засобів обумовлено їхньою здатністю позитивно впливати на ЩЗ. З цією метою використовуються перестач білий, ламінарія, родіола рожева та ін., що дає можливість безпечно створювати умови для досягнення компенсації гіпофункції ЩЗ. Інформація в літературних джерелах про ефективність застосування вітаміну D при захворюваннях щитовидної залози (Ю.В. Булдигіна і співавт, 2021; Socolova L.K., etal, 2021) дає підстави для вивчення його ефективності у комплексній терапії аутоімунного тиреоїдиту, який супроводжується субклінічним гіпотиреозом. Мета дослідження. Порівняти ефективність монотерапії АІТ із застосуванням левотироксину та комбінованої терапії левотироксином з вітаміном D. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27746 Title: Вплив тиреоїдної дисфункції на репродуктивну функцію жінки. Клінічний випадок Authors: Ляшук, Р.П. Abstract: Відомо, що захворювання щитоподібної залози (ЩЗ), які супроводжуються тиреоїдною дисфункцією, можуть викликати порушення менструального циклу (МЦ), призвести до зниження фертильності, невиношування вагітності та патології розвитку плода. У жінок при дефіциті тиреоїдних гормонів відбувається зниження гонадотропної функції гіпофіза з розвитком гіперпролактинемії, зниження стероїдогенезу, недостатності лютеїнової фази МЦ. Однією із причин розвитку центрального гіпотиреозу може бутигіперандрогенія. Оскільки гіперандрогенія блокує секрецію ТТГ, то адекватно ТТГ знижується рівень тиреоїдних гормонів. За цих умов активується тиреоліберин, це призводить до порушення МЦ та репродукції. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27745 Title: Особливості видового складу імунорегуляторних бактерій у пацієнтів із загальним варіабельним імунодефіцитом. Authors: Коваль, Г.Д. Abstract: Частка вроджених/первинних імунодефіцитів (ПІД) зростає у всьому світі, близько 50% ПІД становлять дефіцит антитіл. У свою чергу, серед дорослих пацієнтів із ПІД антитіл, ведучим є загальний варіабельний імунодефіцит (ЗВІД). Пацієнти і ЗВІД - це надзвичайно складна в медико-соціальному сенсі когорта, яка страждає від інфекційних, автоімунних та злоякісних розладів та потребує пожиттєвоїдороговартісної замісної терапії нормаольним людським імуноглобуліном. Особливо ускладнює перебіг та можливості лікування ЗВІД поєднання інфекційних та автоімунних проявів. Тому особливу актуальність становить пошук нових механізмів імунної дисрегуляції при ЗВІД та мішеней впливу на них. Обнадійлива роль може критися в імунорегуляторному потенціалі представників ахмікробіоценозу кишечнику. Мета дослідження. Визначити рівень імунорегуляторних бактерій у кишкового мікробіоценозу хворих на загальний варіабельний імунодефіцит. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27744 Title: Деякі брадикінін-опосередковані реакції в алергології. Authors: Каспрук, Н.М. Abstract: Першими контактують з пацієнтами, які страждають на ангіоневротичні набряки (АН) – лікарі первинної ланки. Випадки підозри на неалергічний АН на цьому етапі – рідкість, а первинне звертання до профільного фахівця є випадковим. Але навіть практикуючий алерголог не завжди може розпізнати властивий для САН брадикініновий набряк. Зі збільшенням застосування інгібіторів АПФ частота виникнення АН збільшується. Статистично у 0,1-0,5% пацієнтів виникають епізоди АН, яки можуть з'явитись в перший місяць або через навіть кілька років після початку терапії, фактично – таких випадків більше, тому що далеко не про всі випадки побічних реакцій повідомляється через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду. Механізм варіанту АН, що обговорюється, ґрунтується на накопиченні брадикініну, що провокується прийомом інгібіторів АПФ; C1- інгібітор також є потужним регулятором системи брадикініну. Опосередкований брадикініном АН зазвичай незадовільно реагує на антигістамінні препарати, є дозонезалежним та може становити потенційну небезпеку для життя. Мета дослідження. На підставі вивчення особливостей перебігу випадків ангіоневротичних набряків покращити діагностику, прогнозування та профілактику патології. 2025-01-01T00:00:00Z