<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/20844">
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/20844</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/20877" />
        <rdf:li rdf:resource="https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/20876" />
        <rdf:li rdf:resource="https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/20875" />
        <rdf:li rdf:resource="https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/20874" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-04-19T06:08:08Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/20877">
    <title>Спосіб оцінки процесів новоутворення судин  в плацентарному ложі матки</title>
    <link>https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/20877</link>
    <description>Title: Спосіб оцінки процесів новоутворення судин  в плацентарному ложі матки
Authors: Тюлєнєва, О.А.
Abstract: Плацентарне ложе матки або матково-плацентарна ділянка (МПД) є осередком гестаційно зміненого ендометрію, який формується під час вагітності в місці прикріплення плідного яйця до матки. Становлення матково-плацентарного кровотоку є ключовою подією у морфогенезі плаценти та забезпечені її основних функцій. Упродовж всього періоду вагітності в МПД з різною інтенсивністю протікають два процеси: ангіогенез – новоутворення судин з клітин-попередниць ендотеліоцитів ангіобластів та васкулогенез – розвиток судин з вже існуючих. Біопсійний матеріал МПД дозволяє використати практично весь спектр сучасних морфологічних методів дослідження, включно імуногістохімічний метод для візуалізації ендотелію новоутворених судин. Фактор Віллебранда (VWF) – глікопротеїн, один із факторів зсідання крові, цікавий тим, що він також є маркером молодих, щойно утворених ендотеліоцитів кровоносних судин. Віментин є основним проміжним білком цитоскелету, який експресується в ендотеліальних та інших клітинах мезенхіми, ним опосередковані такі процеси в тканинах як адгезія клітин, міграція, інвазія, ангіогенез та васкулогенез.</description>
    <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/20876">
    <title>Морфологічні передумови виникнення синдрому хаушипа-ромберга</title>
    <link>https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/20876</link>
    <description>Title: Морфологічні передумови виникнення синдрому хаушипа-ромберга
Authors: Хмара, Т.В.
Abstract: Синдром Хаушипа-Ромберга – синдром защемлення затульного нерва (ЗН) характеризується досить вираженою гіпотрофією м’язів присередньої групи стегна. Помітно порушується приведення стегна, хоча повністю цей рух не випадає. Через випадання функцій привідних м’язів стегна, порушується стійкість при стоянні і ходьбі. Замість нормального передньозаднього напрямку при ходьбі з’являється спрямоване назовні відведення кінцівки з явищами циркумдукції. Виникає утруднення при укладанні хворої ноги на здорову (в положенні сидячи або в положенні лежачи на спині). Випадає, або знижується рефлекс привідних м’язів стегна. Гіпестезія (рідше – анестезія), як правило, локалізується в середній і нижній третинах внутрішньої поверхні стегна.</description>
    <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/20875">
    <title>Анатомічні особливості стравохідно-шлункового сполучення</title>
    <link>https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/20875</link>
    <description>Title: Анатомічні особливості стравохідно-шлункового сполучення
Authors: Товкач, Ю.В.
Abstract: Захворювання, пов’язані з розладом замикальної функції стравохідно-шлункового переходу досить поширені в теперішній час. Аномалії травної системи становлять 17,8% і є однією з причин перинатальної смертності. Дедалі частіше трапляються випадки природженої патології стравохідно-шлункового сегмента, що потребує особливої уваги науковців до даної проблеми.</description>
    <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/20874">
    <title>Топографоанатомічні особливості печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки</title>
    <link>https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/20874</link>
    <description>Title: Топографоанатомічні особливості печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки
Authors: Слободян, О.М.
Abstract: Сучасна медична наука накопичила значний масив інформації, щодо будови печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки. Це свідчить про високу увагу науковців до даної проблеми, адже, не дивлячись на стрімкий розвиток сучасних хірургічних технологій, досі трапляються поодинокі випадки інтраопераційних ускладнень при виконанні операцій з приводу видалення жовчного міхура. Дослідження літературних джерел виявило нами деякі суперечності, щодо трактування положень про топографію судин печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки та характеру кровопостачання позапечінкових жовчних проток. З огляду на вищенаведене, вважаємо за необхідне провести поглиблене та комплексне вивчення варіантів будови та перинатального розвитку деяких компонентів печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки.</description>
    <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

