https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/956 2026-04-17T15:00:01Z 2026-04-17T15:00:01Z Стець, М.М. Антонів, В.Р. Цюра, Ю.П. Кривопустов, М.С. Білик, Ігор Іванович Польовий, Віктор Павлович Сидорчук, Руслан Ігорович Стець, Н.М. Антонив, В.Р. Цюра, Ю.П. Кривопустов, М.С. Билык, И.И. Полевой, В.П. Сидорчук, Р.И. Stets, N.M. Antoniv, V.R. Tsura, Yu.P. Kryvopust, M.S. Bilyk, I.I. Polyovyy, V.P. Sydorchuk, R.I. https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/16681 2021-03-30T09:53:51Z 2019-01-01T00:00:00Z

Title: Ультразвукова архітектоніка щитоподібної залози після використання зварювальних технологій при хірургічному лікуванні Authors: Стець, М.М.; Антонів, В.Р.; Цюра, Ю.П.; Кривопустов, М.С.; Білик, Ігор Іванович; Польовий, Віктор Павлович; Сидорчук, Руслан Ігорович; Стець, Н.М.; Антонив, В.Р.; Цюра, Ю.П.; Кривопустов, М.С.; Билык, И.И.; Полевой, В.П.; Сидорчук, Р.И.; Stets, N.M.; Antoniv, V.R.; Tsura, Yu.P.; Kryvopust, M.S.; Bilyk, I.I.; Polyovyy, V.P.; Sydorchuk, R.I. Abstract: Мета роботи – вивчити стан залишкової тканини щитоподібної залози та особливостей судинної перфузії за ультразвуковою і допплерівською характеристиками в післяопераційному періоді при використанні у хірургічному лікуванні зварювального високочастотного коагулятора. Матеріал і методи. У 230 хворих за останні 5 років вивчили можливості застосування електрокоагуляції щитоподібної залози з використанням високочастотного коагулятора ЕХВА-350МС та ЕКВЗ-300 з частотою 66 кГц і 440кГц в моно- та біполярному режимах. У всіх хворих електрокоагуляція виконувалася для запобігання кровотечі – "в сухому полі" з використанням пінцета. 96 хворим після операції на щитоподібній залозі із збереженням тканини виконано ультразвукову доплерографію на 10-ту добу, через 1, 6, 12 місяців. Спроможності апаратів дали змогу отримувати зображення залишеної тканини, визначити її величину, ехоструктуру розміри знову виявлених у тиреоїдному залишку включень. Результати. Використання технологій високочастотної електрокоагуляції та зварювання м'яких тканин, забезпечує надійний гемостаз, скорочує основний етап операції, дає можливість уникати ускладнень. Нормалізація ехоструктури відбувається протягом 1 року спостереження і вже через рік є найбільш сталою, з урахуванням функціональної гіперплазії. Висновки. Чітка уява про перебіг змін у тиреоїдному залишку дає можливість встановити післяопераційний діагноз, уникнути діагностичних помилок – гіпердіагностики рецидивів вузлового зобу, аутоімунного тиреоідиту (вогнищевої форми), явищ неоплазії, виконати своєчасну корекцію лікування.; Цель работы – изучить состояние остаточной ткани щитовидной железы и особенностей сосудистой перфузии по ультразвуковой и допплеровской характеристикам в послеоперационном периоде при использовании в хирургическом лечении сваривающего высокочастотного коагулятора. Материал и методы. У 230 больных за последние 5 лет изучили возможности использования электрокоагуляции щитовидной железы с использованием высокочастотного коагулятора ЕХВА-350МС и ЕКВЗ-300 с частотой 66 кГц и 440кГц в моно- и биполярных режимах. У всех больных электрокоагуляция использовалась для предупреждения кровотечения – "в сухом поле" с использованием пинцета. 96 больным после операции на щитовидной железе с сохранением ткани проведена ультразвуковая допплерография на 10 сутки, через 1, 6, 12 месяцев. Возможности аппаратов дали возможность получить изображение остаточной ткани, определить ее величину, эхоструктуру размеры вновь выявленных в тироидном остатке включений. Результаты. Использование технологий высокочастотной электрокоагуляции и сваривания мягких тканей, обеспечивает надежный гемостаз, сокращает основной этап операции, дает возможность избегать развития осложнений. Нормализация эхоструктуры происходит на протяжении 1 года наблюдения и уже через год есть стабильной, с учетом функциональной гиперплазии. Вывод. Четкое представление о течении изменений в тиреоидном остатке дает возможность установить послеоперационный диагноз, избегнуть диагностических ошибок – гипердиагностики рецидивов узлового зоба, аутоимунного тиреоидита (очаговай формы), явлений неоплазми, выполнить своевременную коррекцию лечения.; Objective – to study the state of the thyroid gland residual tissue and the features of vascular perfusion by ultrasonographic and Doppler characteristics in the postoperative period under use of a welding high-frequency coagulator in the surgical treatment. Material and methods. The possibility of electrocoagulation use of the thyroid tissue in the last 5 years has been studied in 230 patients by means of the high-frequency coagulator EXBA-350MC and EKB3-300 with frequency of 66 kHz and 440 kHz in mono- and bipolar modes. In all patients, electrocoagulation was performed to prevent bleeding, "in a dry field" using a pincer Ninety-six patients after the thyroid gland surgery with tissue preservation underwent ultrasonic Dopplerography on day 10, in 1, 6, 12 months. The capabilities of the apparatus allowed to get the image of the residual tissue, determine its size, echo structure, the sizes of newly discovered residue inclusions in the thyroid. Results. The use of high-frequency electrocoagulation and soft tissue wound technology provides reliable hemostasis, reduces the main stage of the operation, and makes it possible to avoid complications. Normalization of echo structure occurs during 1 year of observation and after a year is the most stable, taking into account the functional hyperplasia. Conclusions. A clear idea of the course of changes in the thyroid residue makes it possible to establish a post-operative diagnosis, to avoid diagnostic errors – diagnostics of nodular goiter recurrences, autoimmune thyroiditis (focal form), neoplasia phenomena, and timely correction of treatment.

2019-01-01T00:00:00Z Польовий, Віктор Павлович Чепега, І.Г. Паляниця, Андрій Семенович Кнут, Руслан Петрович Полевой, В.П. Чепега, И.Г. Паляница, А.С. Кнут, Р.П. Poliovij, V.P. Chepeha, I.G. Palyanytsya, A.S. Knut, R.P. https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/16661 2021-03-31T08:47:27Z 2019-01-01T00:00:00Z

Title: Експериментальне обгрунтування розвитку ентеральної дисфункції за гострої очеревинної хірургічної патології Authors: Польовий, Віктор Павлович; Чепега, І.Г.; Паляниця, Андрій Семенович; Кнут, Руслан Петрович; Полевой, В.П.; Чепега, И.Г.; Паляница, А.С.; Кнут, Р.П.; Poliovij, V.P.; Chepeha, I.G.; Palyanytsya, A.S.; Knut, R.P. Abstract: Мета роботи – вивчити структурні зміни стінки тонкої кишки та розвитку ентеральної дисфункції за перебігу гострого експериментального перитоніту. Матеріали та методи. Експериментальні дослідження проведено на 21 нелінійних білих статевозрілих щурах. Щурам під тіопенталовим наркозом викликався перитоніт шляхом проколу висхідної товстої кишки, а також введенням свіжоприготовленого 15% розчину з розрахунку 0,5 мл на 100 г маси щура. На 1-у, 3-ю і 7-у доби перебігу експериментального перитоніту тварин під каліпсоловим наркозом декапітували. Для гістологічного дослідження забирали шматочки тонкої кишки, зміни в яких досліджували гістологічно. Результати. Виявлено, що на 1-у, 3-ю, та 7 добу перебігу експериментального перитоніту в слизовій оболонці тонкої кишки відбуваються і продовжували наростати з часом структурні зміни, які проявляються її ущільненням за рахунок вираженої лімфо- і гістіоцитарної інфільтрації та поєднаної вогнищевої лейкоцитарної інфільтрації, що відповідає морфологічній структурі ентероколіту. Просвіти крипт зменшуються за рахунок підвищеної секреторної активності та дистрофічних змін епітеліоцитів. В субепітеліальному шарі виявляється нерівномірне кровонаповнення судин у поєднанні із периваскулярним набряком. Висновки. 1. За перебігу експериментального перитоніту у слизовій оболонці тонкої кишки спостерігається підвищення секреторної активності та розвиток дистрофічних змін поверхневого епітелію. 2. До 3-ї та 7-ї доби експериментального перитоніту наростають дистрофічні зміни епітеліоцитів відбуваються виражені зміни у вигляді лімфо- і гістіоцитарної інфільтрації строми та її набряк.; Цель работы – изучить структурные изменения стенки тонкой кишки и развития энтеральной дисфункции в течении острого экспериментального перитонита. Материалы и методы. Экспериментальные исследования проведены на 21 нелинейных белых половозрелых крысах. Крысам под тиопенталовым наркозом вызывался перитонит путем прокола восходящей толстой кишки, а также введением свежеприготовленного 15% раствора из расчета 0,5 мл на 100 г массы крысы. На первые, третьи и седьмые сутки течения экспериментального перитонита, животных под калипсоловим наркозом декапитировали. Для гистологического исследования забирали кусочки тонкой кишки, изменения в которых исследовали гистологически. Результаты. Выявлено, что на первые, третьи и седьмые сутки течения экспериментального перитонита в слизистой оболочке тонкой кишки происходят и продолжали нарастать во времени структурные изменения, которые проявляются ее уплотнением за счет выраженной лимфо- и гистиоцитарной инфильтрации и сочетанной очаговой лейкоцитарной инфильтрации, что соответствует морфологической структуре энтероколита. Зазоры крипт уменьшаются за счет повышенной секреторной активности и дистрофических изменений эпителиоцитов. В субэпителиальном слое прослеживалось неравномерное кровенаполнение сосудов в сочетании с периваскулярным отеком. Выводы. 1. В течение экспериментального перитонита в слизистой оболочке тонкой кишки наблюдается повышение секреторной активности и развитие дистрофических изменений поверхностного эпителия. 2. На 3-й и 7-е сутки экспериментального перитонита нарастают дистрофические изменения эпителиоцитов, происходят выраженные изменения в виде лимфо- и гистиоцитарных инфильтрации стромы и ее отек.; Objective – to study the structural changes in the walls of the small intestine and enteric dysfunction development in experimental course of acute peritonitis. Material and methods. Experimental studies were carried out on 21 mature white nonlinear rats. Peritonitis by means of the ascending colon puncture as well as introduction of the freshly prepared 15% solution at rate of 0.5 ml per 100 g of weight was caused in rats under tiopentalol anesthesia. On the 1st, 3rd and 7th day of experimental peritonitis course the animals were decapitated under kalipsolol anesthesia. Pieces of the small intestine were taken for histological examination of the changes. Results. It has been revealed that structural changes, manifested with induration at the expense of the expressed lympho- and histiocytic infiltration and combined focal leukocyte infiltration, corresponding to morphological structure of enterocolitis, occur on the first third, and 7 day of experimental peritonitis course in mucous membrane of the small intestine and continued to increase in time. Irregular blood supply of the vessels, combined with perivascular edema was observed in subepithelial layer. Conclusions. 1.Secretory activity increase and development of the degenerative changes in the superficial epithelium are observed in the course of experimental peritonitis. 2. Degenerative changes of epitheliocytes increase on the 3rd and 7th day of experimental peritonitis, expressed changes in the form of lympho- and histiocytic infiltration of the stroma and its edema occur.

2019-01-01T00:00:00Z Фусс, Ю.О. Польовий, Віктор Павлович Волобоєва, А.О. https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/16167 2020-12-15T11:51:37Z 2017-01-01T00:00:00Z

Title: Доцільність використання нейтрофільно-лімфоцитарного індексу при діагностиці інфікування виразок у хворих із синдромом діабетичної стопи на тлі хронічного панкреатиту Authors: Фусс, Ю.О.; Польовий, Віктор Павлович; Волобоєва, А.О. Abstract: Мета роботи – визначення доцільності проведення розрахунків нейтрофільно-лімфоцитарного індексу для діагностики інфікування виразок при синдромі діабетичної стопи. Доведено, що використання нейтрофільно-лейкоцитарного індексу для діагностики гнійно-запальних захворювань м'яких тканин у хворих на цукровий діабет є варіантом вибору, оскільки для його визначення потрібно лише проведення загального аналізу крові.; Целью работы было определение целесообразности проведения расчетов нейтрофильно-лимфоцитарного индекса для диагностики инфицирования язв у больных с синдромом диабетической стопы. Доказано, что использование нейтрофильно-лейкоцитарного индекса для диагностики гнойно-воспалительных заболеваний мягких тканей в больных сахарным диабетом есть вариантом выбора, поскольку для его определения необходим только общий анализ крови.; The purpose of the work was to determine the reasonability of calculating the neutrophilic lymphocytic index for diagnosis of ulcer infection in diabetic foot syndrome patients. The use of the neutrophilic leukocyte index for the diagnosis of suppurative inflammatory diseases of the soft tissues in patients with diabetes mellitus is proved to be a variant of choice, since for its determination only general analysis of blood is required.

2017-01-01T00:00:00Z Rotar, O.V. Ротарь, А.В. Ротар, Олександр Васильович https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/16034 2020-07-27T07:21:48Z 2017-01-01T00:00:00Z

Title: Factors associated with outcome of acute necrotizing pancreatitis Authors: Rotar, O.V.; Ротарь, А.В.; Ротар, Олександр Васильович Abstract: Prospective cohort study of 113 patients with necrotizing pancreatitis who were admitted to single intensive care department has been performed. Persistent organ failure was diagnosed in 50 (44 %) and transient – in 63 (56 %) cases. Death occurred in 31 (27,4 %) patients: 28 (56 %) with persistent and 3 (4,8 %) with transient organ failure and system complications. Respiratory failure (67 %) dominated in the mortality structure, cardio-vascular (59 %), renal (56 %) and intestinal (54 %) failures occurred with an equal frequency. Bedside Index for Severity in Acute Pancreatitis (BISAP) score allowed making a high probability prognosis of organ failure and mortality in patients with acute necrotizing pancreatitis at admission.; Проведено проспективное когортное исследование 113 больных острым некротическим панкреатитом, которые были госпитализированы в одно отделение интенсивной терапии. Постоянная органная недостаточность выявлена в 50 (44 %) и транзиторная – в 63 (56 %) наблюдениях. Умерли 31 (27,4 %) пациент: 28 (56 %) из 50 человек с постоянной и 3 (4,76 %) больных с транзиторной органной недостаточностью и системными осложнениями. В структуре летальности преобладала дыхательная (67 %), почти с одинаковой частотой встречалась сердечно-сосудистая (59 %), почечная (56 %) и кишечная (54 %) недостаточность. Шкала BISAP позволяет с высокой вероятностью прогнозировать развитие органной недостаточности и летальности у больных острым некротическим панкреатитом при их госпитализации.; Проведено проспективне когортне дослідження 113 хворих на гострий некротичний панкреатит, які були госпіталізовані в одне відділення інтенсивної терапії. Постійна органна недостатність виявлена в 50 (44 %) і транзиторна – у 63 (56 %) спостереженнях. Померли 31 (27,4 %) пацієнт: 28 (56 %) із 50 осіб із постійною і 3 (4,76 %) хворих із транзиторною органною недостатністю і системними ускладненнями. У структурі летальності переважала дихальна (67 %), майже з однаковою частотою траплялася серцево-судинна (59 %), ниркова (56 %) і кишкова (54 %) недостатності. Шкала BISAP дозволяє з високою вірогідністю прогнозувати розвиток органної недостатності і летальності у хворих на гострий некротичний панкреатит при їх госпіталізації.

2017-01-01T00:00:00Z