https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/3471 2026-04-04T13:04:45Z 2026-04-04T13:04:45Z Мишковський, Юрій Миколайович Петрюк, Богдан Васильович https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/11740 2019-03-14T19:26:16Z 2016-08-30T00:00:00Z

Title: Використання ксенопластики при епідермальних опіках Authors: Мишковський, Юрій Миколайович; Петрюк, Богдан Васильович Abstract: У випадку епідермальних опіків після ретельного туалету ранової поверхні оптимальним є використання ліофілізованих ксеноклаптів шкіри свині. Їх попередньо занурюють у розчин антисептика (0,02% р-н декасану, 0,05% р-н хлоргексидину біглюконату) на 8-12 хв залежно від його товщини. Після цього трансплантати накладають на ранову поверхню по її контуру з напуском на оточуючу шкіру до 1 см. Вони досить легко моделюються на опеченій поверхні й щільно прилягають до неї, однак їх надійно фіксують бинтовою пов’язкою, за необхідності – додатково еластичним бинтом. У дітей за розташування ран у проекції крупних суглобів для попередження зміщення клаптя бажано забезпечити іммобілізацію за допомогою шини з картону. Залежно від ступеня просякання пов’язок ексудатом, перев’язки можна виконувати через 2-3 доби.

2016-08-30T00:00:00Z Петрюк, Богдан Васильович Мишковський, Юрій Миколайович https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/11737 2019-03-14T19:13:32Z 2016-08-30T00:00:00Z

Title: Використання поліетиленової плівки для вільної шкірної пластики Authors: Петрюк, Богдан Васильович; Мишковський, Юрій Миколайович Abstract: Пропонується зрізати клапті разом із приклеєною до шкіри поліетиленовою плівкою товщиною 0,1 мм, на якій є виступи внаслідок пропускання її через спеціальний пристрій. Під час зрізання трансплантата дерматомом виступи плівки втискують шкіру, внаслідок чого клапоть, якщо він не дуже товстий, може виявитись первинно перфорованим – у ньому наявні отвори діаметром близько 1 мм. Це полегшує дренування рани і попереджує відшарування трансплантата гематомою. Одночасно на донорському місці відповідно до виступів плівки залишаються острівці епідермісу, які слугують центрами епітелізації, завдяки чому прискорюється загоєння донорської рани. Плівка утримує трансплантат розгорнутим, що значно спрощує його розкроювання відповідно до контуру ранової поверхні, також полегшує приготування сітчастого клаптя за допомогою перфоратора. Епідермо-дермальні трансплантати, що фіксовані поліетиленовою плівкою, легко та швидко укладаються на ранову поверхню за умови, що її рельєф не є дуже складним. Наявність плівки зменшує адгезію пов’язки до клаптів, що полегшує виконання першої перев’язки.

2016-08-30T00:00:00Z Мишковський, Юрій Миколайович Петрюк, Богдан Васильович https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/11736 2019-03-14T19:13:15Z 2016-08-30T00:00:00Z

Title: Методика отримання адекватного аутодермотрансплантата Authors: Мишковський, Юрій Миколайович; Петрюк, Богдан Васильович Abstract: Щоб клапоть за своїми розмірами та формою максимально відповідав рані, можна зробити наступне. Отримати відбиток рани на сухій марлі, складеній у 4-5 шарів, і вирізати шаблон. По ньому викроююють потрібної форми трансплантат, попередньо зрізаний дерматомом на моделюючій плівці, яка не дає можливості йому згорнутися. Далі плівку відділяють і укладають клапоть на ранову поверхню. Спершу можна наложити кілька провізорних швів по кутах рани, а потім його краї фіксують до країв рани окремими вузловими швами тонкою ниткою з інтервалом 0,5-1 см. Після фіксації трансплантата по всьому периметру, провізорні шви знімають, завдяки чому клапоть краще прилягає до рани. За потреби його центральну частину можна підшити до дна рани. Накладають асептичну пов’язку і тісно фіксують марлевим чи еластичним бинтом. Якщо рановий дефект достатньо великий, потрібно два, іноді три і більше клапті, які з’єднують між собою окремими швами. Це суттєво не погіршує їх приживлення. За розташування дефекту поблизу чи в проекції суглобів, забезпечують тимчасову іммобілізацію. Під час першої перев’язки переконуються у відсутності гематом під клаптем. Шви знімають на 7-8 добу.

2016-08-30T00:00:00Z Мишковський, Юрій Миколайович Петрюк, Богдан Васильович https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/11711 2019-03-14T19:11:45Z 2016-08-30T00:00:00Z

Title: Оптимізація оперативного лікування хронічних дефектів шкіри Authors: Мишковський, Юрій Миколайович; Петрюк, Богдан Васильович Abstract: Спершу висікають патологічне вогнище – рану чи виразку. Потім, за потреби, відсепаровують шкірні краї утвореної рани чи виконують додаткові розрізи. Не бажано відсепаровувати краї дефекту у випадку давніх трофічних виразок, щоб уникнути можливого крайового некрозу. Далі забезпечують надійний гемостаз і накладають шви на ті ділянки рани, які можна зашити. Також можна накласти провізорні шви на рану, що залишилася, але їх тісно не затягують, щоб не спричинити порушення кровообігу. Якщо після цього краї рани підвищуються над її дном, їх можна зробити пологішими за допомогою безперервного шва тонкою ниткою, що розсмоктується. Інакше трансплантат на рівні країв рани буде підвищуватися, що може призвести до змертвіння цих ділянок. Краї рани по всьому периметру пришивають до її дна, внаслідок чого вона стає пологою і трансплантат краще прилягає.

2016-08-30T00:00:00Z