DSpace Collection:https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/273002026-04-06T09:52:57Z2026-04-06T09:52:57ZНепсихотичні психічні розлади у пацієнтів з хворобою Паркінсона.Яремчук, О.Б.https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/276112026-01-22T11:53:19Z2025-01-01T00:00:00ZTitle: Непсихотичні психічні розлади у пацієнтів з хворобою Паркінсона.
Authors: Яремчук, О.Б.
Abstract: Хвороба Паркінсона (ХП) є одним із найпоширеніших неврологічних розладів, що спричиняє прогресуючу інвалідність, яку можна уповільнити, але не зупинити шляхом лікування. ХП – це вікове нейродегенеративне захворювання, яке уражає 1–2% людей старше 60 років. До обов'язкових симптомів паркінсонізму відносяться депресивні розлади, які виявляються у 40-90% хворих, і перепади настрою у 40-50% хворих. Емоційні та інші психічні розлади при БП можна пояснити дефіцитом дофаміну в мезолімбічному шляху, який з'єднує середній мозок з філогенетично більш давніми утвореннями переднього мозку і закінчується у вентральній частині смугастого тіла і лобовій корі. Вважається, що основною функцією цього шляху є участь у контролі настрою та поведінкових реакцій. Нервово- психічні зміни при ХП серйозно впливають на якість життя пацієнтів, ефективність їх лікування та перебіг самого захворювання. Психоемоційні розлади призводять до зниження якості життя та зумовлюють або збільшують залежність від догляду хворих на ХП.
Мета дослідження. Дослідити динаміку психоемоційних розладів у процесі комплексного лікування хворих на ХП у Чернівецькій області України.2025-01-01T00:00:00ZВзаємозв'язок ренальної дисфункції та судинної патології центральної нервової системи: роль ГАМК у церебро-ренальному континууміФіліпець, О.О.https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/276102026-01-22T11:51:30Z2025-01-01T00:00:00ZTitle: Взаємозв'язок ренальної дисфункції та судинної патології центральної нервової системи: роль ГАМК у церебро-ренальному континуумі
Authors: Філіпець, О.О.
Abstract: Гамма-аміномасляна кислота (ГАМК) є гальмівним нейромедіатором, який синтезується в мозку з глутамінової кислоти, забезпечує нормальну нейрональну активність та регулює церебральний кровотік. Регуляція ниркового кровотоку є так само складною і, враховуючи значення нирок у регуляції системного кровотоку, є важливою галуззю досліджень. У нирці є визначені судинні русла в кірковій і мозковій речовині. ГАМК, відповідні рецептори та ферменти, що беруть участь у її синтезі та метаболізмі, присутні в канальцевих і судинних відділах кіркової та мозкової речовини нирок. Враховуючи їхню роль у регуляції діаметра капілярів ЦНС, існує припущення, що ГАМК подібним чином залучена до регуляції ниркової гемодинаміки.
Мета дослідження. Проаналізувати наукові дані, висвітлені в доступних джерелах електронних баз даних для систематизації уявлень щодо функціонування ниркової системи ГАМК, її участі патогенетичних механізмах ренальної дисфункції, а також терапевтичного потенціалу модуляторів ГАМК при пошкодженні нирок.2025-01-01T00:00:00ZЛікування сексуальних розладів у чоловіків.Рудницький, Р.І.https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/276092026-01-22T11:49:43Z2025-01-01T00:00:00ZTitle: Лікування сексуальних розладів у чоловіків.
Authors: Рудницький, Р.І.
Abstract: У психічно хворих чоловіків часто спостерігаються сексуальні порушення, котрі зазвичай призводять до подружньої дезадаптації і негативно впливають на стан здоров'я та якість життя людини.
Мета дослідження. Розробити комплексну диференційовану медико-психологічну програму лікування сексуальних розладів у психічно хворих та впровадити в практику.2025-01-01T00:00:00ZЗначення параклінічних методів дослідження в діагностиці синдрому Сладера.Пашковський, В.М.https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/276082026-01-22T11:47:58Z2025-01-01T00:00:00ZTitle: Значення параклінічних методів дослідження в діагностиці синдрому Сладера.
Authors: Пашковський, В.М.
Abstract: Серед лицьових симпаталгій, ураження крилопіднебінного вузла (КВ) зустрічається найчастіше. Особливості анатомічної будови обумовлюють можливість розвитку широкого спектру клінічних проявів при його ураженні. Різноманіття клінічних проявів цього симптомокомплексу суттєво утруднює його діагностику, що зумовлює необхідність пошуку додаткових критеріїв діагностики з використанням параклінічних методів обстеження: рентгенографії, КТ, МРТ та з урахуванням анатомічної будови крилопіднебінної ямки і її анатомічних зв’язків з додатковими пазухами лицьового черепа.
Мета дослідження. Вивчення клінічних характеристик синдрома Сладера в залежності від етіологічного чинника та анатомічних особливостей крилопіднебінної ямки, виявлених при параклінічних методах обстеження: (рентгенографії, КТ, МРТ).2025-01-01T00:00:00Z