<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Collection:</title>
  <link rel="alternate" href="https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27297" />
  <subtitle />
  <id>https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27297</id>
  <updated>2026-04-21T12:08:46Z</updated>
  <dc:date>2026-04-21T12:08:46Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Регенерація кісткової тканини в умовах йододефіцитних регіонів</title>
    <link rel="alternate" href="https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27551" />
    <author>
      <name>Тулюлюк, С.В.</name>
    </author>
    <id>https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27551</id>
    <updated>2026-01-21T14:43:05Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Регенерація кісткової тканини в умовах йододефіцитних регіонів
Authors: Тулюлюк, С.В.
Abstract: Проблема репаративної регенерації кісток є однією з актуальних в травматології. Одним з підходів до її вирішення  є вивчення факторів, що впливають на остеогенез. Важливою ланкою репаративного остеогенезу є стан кістки на момент виникнення травми, який залежить від багатьох чинників ендогенного та екзогенного походження. Серед останніх на особливу увагу заслуговують ендемічні фактори, які оточують людину.&#xD;
Чернівецька область (Північна Буковина) - регіон України, який належить до місцевостей з дефіцитом йоду та селену - елемента, що відіграє ключову роль у функціонуванні щитовидної залози та входить до складу її основних гормонів - трийодтироніну (ТЗ) і тироксину (Т4).&#xD;
Розглядаючи процес відновлення  цілісності кістки як складний та такий, що залежить від багатьох факторів, слід зазначити необхідність проведення комплексних клінічних досліджень соматичного стану пацієнтів, особливо тих, що мешкають у регіонах з дефіцитом йоду та селену, з метою попередження порушень репаративної регенерації.&#xD;
Мета дослідження. Метою нашого дослідження є оприлюднення результатів дослідження регенерації кісткової тканини в умовах йододефіциту.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Метод стокс-поляриметричного картографування мікроскопічних зображень гістологічних зрізів нирки при абдомінальному сепсисі в експерименті.</title>
    <link rel="alternate" href="https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27550" />
    <author>
      <name>Соловей, Ю.М.</name>
    </author>
    <id>https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27550</id>
    <updated>2026-01-21T14:41:18Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Метод стокс-поляриметричного картографування мікроскопічних зображень гістологічних зрізів нирки при абдомінальному сепсисі в експерименті.
Authors: Соловей, Ю.М.
Abstract: Абдомінальний сепсис (АС) на сьогодні є найбільш складною проблемою ургентної хірургії та головною причиною летальності, яка утримується на досить високому рівні та не має тенденції до зниження і складає від 19 до 70 % .&#xD;
Мета дослідження. Розробка і експериментальна апробація нової цифрової методики об’єктивної диференціальної діагностики ступеня важкості абдомінального сепсису шляхом статистичного аналізу флуоресцентних вектор-параметричних поляризаційних зображень гістологічних зрізів нирки лабораторних щурів.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Тактичні особливості післяопераційного ведення постраждалих при хірургічному лікуванні абдомінальної травми.</title>
    <link rel="alternate" href="https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27549" />
    <author>
      <name>Польовий, В.П.</name>
    </author>
    <id>https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27549</id>
    <updated>2026-01-21T14:39:22Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Тактичні особливості післяопераційного ведення постраждалих при хірургічному лікуванні абдомінальної травми.
Authors: Польовий, В.П.
Abstract: Актуальність проблеми пошкоджень органів черевної порожнини обумовлена високим рівнем летальності: при ізольованих травмах живота смертність становить від 5 до 10%, а при множинних – 20-30%. Проблеми в лікуванні пацієнтів з абдомінальною травмою виникають здебільшого при розвитку системних порушень функцій життєво-важливих органів – розвитку травматичної хвороби.&#xD;
Мета дослідження. Покращити результати лікування посттравматичних післяопераційних гнійних ускладнень на основі розробки методу санації та дренування черевної порожнини в комплексному лікуванні абдомінальних пошкоджень.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Динаміка мікробіоценозу опікових ран під впливом ентеросорбції та внутрітканинного електрофорезу антибіотиків.</title>
    <link rel="alternate" href="https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27548" />
    <author>
      <name>Петрюк, Б.В.</name>
    </author>
    <id>https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/27548</id>
    <updated>2026-01-21T14:37:27Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Динаміка мікробіоценозу опікових ран під впливом ентеросорбції та внутрітканинного електрофорезу антибіотиків.
Authors: Петрюк, Б.В.
Abstract: Опікова рана слугує вхідними воротами для проникнення інфекції і є основним джерелом інтоксикації. Пригнічення інфекції опікових ран, активізація процесів регенерації є важливими задачами лікувального процесу За даними літератури, електричне поле постійного струму має стійкий протизапальним ефект за рахунок покращання кровообігу, лімфовідтоку та фізико-хімічних процесів у тканинах  міжелектродного простору. Воно справляє бактерицидний чи бактеріостатичний вплив на багатьох збудників інфекції, сприяє елімінації препаратів із плазми до тканин, розташованих між електродами.&#xD;
Мета дослідження. Дослідити ефективність поєднаного застосування ентеросорбції та внутрітканинного електрофорезу (ВТЕ) антибіотиків на мікрофлору опікових ран.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

