Афективні порушення є одним з найбільш поширених патологічних змін психічної сфери людини. За даними ВООЗ від 2 до 5% населення планети в різні періоди свого життя страждають депресіями і 20-30% серед контингенту, що що спостерігається в загальній медичній практиці. Профілактика хронічних захворювань будується на концепції чинників ризику. Тому вивчення впливу чинників ризику на виникнення цих захворювань має велике теоретичне і практичне значення. застосування методів множинної кореляції, факторного та регресивного аналізу для комплексної оцінки сукупного впливу чинників ризику доцільно лише при кількісних ознаках, за якісних ознак вони вони не завжди надійні. психічні фактори відносяться до якісних ознак. тому при застосуванні цих методів якісні ознаки необхідно перетворити в умовно кількісні. Такі умовні перетворення не завжди дають бажаний результат, їх розрахунки дуже складні і потребують спеціальної підготовки та застосування електроннообчислювальної техніки. На основі використання психологічного тесту "СМОЛ" і шкали оцінки психічного стану у хворих на ішемічну хворобу серця з порушенням ритму та провідності серця виявлені характерні психопатологічні зміни і установлений зв'язок їх з частотою аритмії, а також застосований критерій Хі- квадрат Пірсона за методикою Дж. Е. Юла та М. Дж. Кендела для виявлення сукупного впливу психічних чинників на виникнення порушень ритму і провідності у хворих на ішемічну хворобу серця.