ПРОМИВАННЯ МАТКОВИХ ТРУБ ЯК НОВИЙ СПОСІБ ЛІКУВАННЯ БЕЗПЛІДДЯ У Ж ІНОК З ЕНДОМ ЕТРІОЗОМ ТА НЕЗ’ЯСОВАНИМИ ПРИЧИНАМ И БЕЗПЛІДДЯ

Abstract

Дитина - найбільша радість сім’ї. Але коли сім’я позбавлена такої радості потрібно шукати першочергову причину. Найчастіше причиною безплідності є спайкові або запальні процеси в маткових трубах. Завдяки скороченню м’язової оболонки і руху війок епітелію маткової труби яйцеклітина просувається, а назустріч їй руха-ються сперматозоїди. Якщо є перешкода на шля¬ху, то жінка не може завагітніти[1, с. 23]. Основними методами діагностики прохід-ності маткових труб є гістеросальпінгографія або лапароскопія. Дослідження проводять на 5-7-й день менструального циклу за допомогою водорозчинних (верографін, веротраст) або жи-ророзчинних (йодоліпол) рентгеноконтрастних речовин. Аналізуючи гістеросальпінгограми, звертають увагу на наявність додаткових тіней (дефекти наповнення) в порожнині матки (поліп, міоматозні підслизові вузли), позаконтурні тіні у випадку аденоміозу, нерівні контури при гіперп-лазії ендометрія. Про непрохідність маткових труб свідчить тонка смужка (ниточка) рентге-ноконтрастної речовини, що повторює контур труби, виходить за її межі, та розтікається в по-рожнині малого таза завдяки перистальтичним рухам кишок (численні дрібні неправильної форми плями). Якщо на гістеросальпінгограмі видно лише порожнину матки, слід думати про непрохідність труби у внутрішньостінковому (інтрамуральному) відділі; якщо простежується її контур на короткій відстані - в перешийковому відділі; якщо маткова труба виявляється на всій довжині, але вільної рентгеноконтрасної речо-вини в черевній порожнині немає - це свідчить про непрохідність труби в ампулярному відділі [2, с. 34]. В Британському центрі репродукції людини, було проведено дослідження. Метою досліджен-ня було: встановлення ефективності промивки маткових труб жиророзчинними розчинами про-ти водорозчинних розчинів [5, с. 14]. Критеріями включення для жінок в досліджуваній популяції були наступними:нез’ясовне безпліддя, безплід-дя пов’язане з запальними процесами в порож-нині матки (ендометріоз) тривалістю понад 24 місяця; вік 18-39 років включно; в середині лю- теїнової фази рівень прогестерону = 25 ммоль/л. Аналіз сперми партнера повинен бути відпо-відно норми Всесвітньої організації охорони здоров’я (1992). Критерії виключення для жінок були: аномальні маткових труб або в анамнезі трубна позаматкова вагітність; йод алергія [3, с. 45]. Прийняті подружні пари, були розділені на дві популяції: 96 жінок без підтвердженим ендо- метріозом і 62 жінок з ендометріозом, які мали нормальні фаллопієві труби і яєчники. В цілому в дослідженні брали участь 158 жінок. Основні критерії оцінки були клінічні ознаки вагітності (оцінюється за 6 місяців після рандомізації) і жи- вонародження [12, с. 65]. На підставі проведених досліджень, з’ясовувалось ефективність промивки маткових труб жиророзчинними препаратами проти водо-розчинних. Були розглянуті наступні порівняння: • Трубна промивка жиророзчинними розчи-нами порівняно з відсутністю лікування; • Трубна промивка водними розчинами по-рівняно з відсутністю лікування; • Трубна промивка жиророзчинними розчи-нами проти водорозчинних; • Трубна промивка жиро- плюс водорозчин-ними розчинами проти водорозчинних. Як жиророзчинний препарат використовува-ли ліпіодол, який зарекомендував себе на ши-роких горизонтах Європи. Також на початкових етапах виконували рентгеноконтрастний йод, який розводили з розчином олії і таким чином добивались потрібного ефекту. Але зважаючи на його потужню сенсибілізуючу дію, і по випад-кам анафілаксії його було знято з дослідження. Промивання маткових труб ліпідолом, стало рутинним методом лікування народжуваності в Новій Зеландії для сімейних пар з нез’ясовним безпліддям, особливо там, де жінки мають ендо- метріоз (Brent та ін., 2006). Це абсолютно новий підхід до лікування безплідності (Johnson та ін., 2006). Вважається також, що після проведеної такої маніпуляції, як промивка маткових труб з ліпідолом, деякі жінки не тільки завагітні¬ли, але ще й мали двійню. Такі дослідники, як Saththianathan, W.E. Hadden зійшлись на дум¬ці про те, що ліпідол має позитивний вплив на ендометрій матки, та покращує імплантацію. Спираючись на такі порівняння, було зробле¬но низку висновків, щодо такого лікувально-діа¬гностичного методу: 1. Водорозчинні розчини дозволяють краще зобразити маткові складки слизової оболонки і ампулярну частину труби (внутрішню архітек-туру маткових труб), ніж жиророзчинні (Soules 1982) [7, с. 93; 13, с. 48]. 2. Жиророзчинні препарати мають високу в’язкість, що призводить до повільного заповне-ння маткових труб [10, с. 56]. 3. Жиророзчинні препарати реабсорбуються повільно, що призводить до тривалої затримки речовини в порожнині малого тазу [12, с. 30]. 4. Одним із потенційним наслідком введеня жиророзчинної контрастованої речовини є алергіч¬ні реакції або анафілаксії. (Lindequist 1991) [6, . 83]. 5. Жиророзчинні розчини сприяють кращому підживленні слизової оболонки матки та матко¬вих труб, що впливає на регенераторні процеси та подальшу вагітність (Soules 1984) [11, с. 72]. 6. Промивка маткових труб водорозчинними препаратами є відносно дешевшою, ніж жиро-розчинними, проте у останніх імовірність зава-гітніти вища [8, с. 91]. 7. Жиророзчинні препарати завдавали мен-ше болю, ніж водорозчинні, ймовірно, че¬рез менший хімічне подразнення очеревини (Soules 1982) [9, с. 49]. 8. Промивання жиророзчинними препарата-ми, збільшує ймовірність приживлення зиготи після ЕКЗ, але за умови повної прохідності обох труб [5, с. 44]. Після 24-місячного спостереження рандомі- зованого дослідження було доказано ефектив-ність промивки маткових труб з ліпідолом для жінок з нез’ясовним безпліддям. Також був по-зитивний вплив ліпіодолу у жінок з ендометріо- зом на 6 місяці спостереження (Джонсон та ін., 2004). Максимальний ефект у жінок з ендометрі- озом був після 24 місяця [4, с. 77].

(a) п=96 - без підтвердженого ендометріозу та жінки з незясованим безпліддям (протягом 24 місяців дослідження) (b) п=62 - з підтвердженим ендометріозом (протягом 24 місяців дослідження) [12, с. 39]

Очевидно, різниця в ефекті ліпіодолу для жінок з ендометріозом в порівнянні з жінками з нез’ясовним безпліддям узгоджується з іде¬єю, що безпліддя пов’язане з ендометріозом є окремим елементом, а не просто ще один тип безпліддя неясного ґенезу [12, с. 83]. Справді, жінки з ендометріозом, мають приблизно поло-вину фертильних жінок порівнюючи з безплід-дям нез’ясованого генезу аналогічної тривалості в часі (Jansen, 1986; Тома ін., 1992; Johnson та ін., 2004). Можливо також, пов’язані з додатковими механізмами, такими як імунобіологічні побічні ефекти на фертильність (Johnson, 2005). Існує припущення, що більш ніж один механізм родю¬чості, що підсилює ефект ліпіодолу, може пояс¬нити ці різні ефекти у жінок з ендометріозом у порівнянні з жінками з нез’ясовним безпліддям. Відомі імунобіологічні дисфункції у жінок з ен- дометріозом, в поєднанні з вираженим ефектом на початку, який згодом зникає, може запропо-нувати, як імунобіологічний механізм препарату ліпіодолу. Внутрішньочеревне введення ліпі-долу, дає ефект, який може вплинути на якість овоцитів або сперми (Johnson та ін та ін., 2005) [3, с. 91]. За результатами проведеного дослідження (Johnson К, Vanderkerchove Р.) було виявлено ефективність застосування жиророзчинних пре-паратів для промивання маткових труб у жінок, які мали проблеми з зачаттям та виношуванням вагітності, проти водорозчинних. На прикладі ба- гаточисленних дослідів було встановлено, що за¬стосування такої методики збільшувало шанси на вагітність і живонароджуваність дитини [7, с. 61]. Ці дослідження дозволяють піднести про-мивку маткових труб на новий рівень препа- з ендометріозом. Промивка може ви¬явитися більш привабливим варіантом лікування, ніж більш традиційні ліку¬вання безпліддя. З міркувань безпеки, важливо для таких процедур повинні бути виконані тільки для жінок з ра¬ніше підтвердженої двостороннього прохідності маткових труб під контр¬олем рентгеноскопії контролю (Johnson, 2004) [12, с. 70]. Висновок: Промивання маткових труб з ліпіодолом є ефективним методом по підвищенню фертильності не тільки для жінок з ендометріозом, але й для тих, причину безплідності якої не відомо.