ФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВНУТРІІІІНЬОУТРОБНОГО ПЛОДА У ЖІНОК, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ЛІКУВАННЯ ЗОВНІШНЬОГО ГЕНІТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ

Abstract

Вступ Актуальність цього питання зумовлена, перш за все, доведеним значенням перебігу антенатального періоду на подальший стан і розвиток новонародженого . Метою роботи було визначення особливостей функціонального стану внутрішньоутробного плода у жінок, які перенесли передгравідарне лікування зовнішнього генітального ендометріозу (ЗГЕ). Матеріали та методи дослідження.Було проведене обстеження 21 жінок у терміні вагітності 37-42 тиж. Усі досліджувані народжували вперше одним плодом у головному передлежанні. Вади розвитку та дія препаратів було виключено. З досліджуваних 14 вагітних мали ЗГЕ в анамнезі — основна група (ОГ), а 7 здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності утворювали контрольну групу (КГ). Групи були порівнюваними за основними медико-соціальними показниками, але розрізнялися за показниками тривалості без плідності та методу передгравідарного лікування ЗГЕ. Вивчення функціонального стану внутрішньоутробного плода проводилося за допомогою використання кардіотокографічних та ехографічних методів дослідження. Внутрішньо утробний стан плода вивчали шляхом визначення основних складових параметрів біофізичного профілю плода (БПП). Отримані результати статистично обробляли, використовували критерій Стьюдента визначали мінімальний рівень значущості. Результати Базальний ритм у КГ дорівнював у серед ньому (142,30±2,72) уд./хв, Р<0,05. Амплітуда миттєвих осциля цій у групах дослідження суттєво не розрізнялася. Дещо інші взаємозв’язки виявлені між показниками частоти миттєвих осциляцій у порівнюваних групах. Середня кількість децелерацій серцевих скорочень плода у жінок КГ становила 1,66±0,22 за 20 хв, а їх тривалість (19,96±2,18) с. Показник глибини децелерацій у КГ і 1-ОГ вірогідно не розрізнявся — (21,76±1,52) та (23,16±1,32) уд./хв відповідно, Р>0,05, тимчасом як у 2-ОГ його значення було вірогідно нижчим від двох попередніх груп і дорівнювало (27,41±1,42) уд./хв (Р<0,05). Серед пацієнток, пролікованих з приводу ЗГЕ в передгравідарний період, зазначений показник знижувався залежно від ступеня тяжкості основного захворювання. На несприятливі дані показника БПП, як зрілість плаценти, у пацієнток впливала кількість дегенеративних змін у плацентарній тканині. В ОГ вони зумовлювали погіршення зазначеного показника від ступеня тяжкості ЗГЕ в анамнезі (1-ОГ — 1,25±0,18 і 2-ОГ — 0,76±0,22, Р<0,05) та відрізнялися від відповідних його значень у КГ — 1,88±0,08. Висновок.Кардіо- й ехографічного досліджень свідчать про наявність у жінок, пролікованих із приводу ЗГЕ проявів плацентарної дисфункції, порушень регулювання функцій органів і систем плода та зниження його компенсаторно-адаптаційних можливостей.