КОНЦЕНТРАЦІЯ ГІПОФІЗАРНИХ ГОРМОНІВ В КРОВІ ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ЕТАПІ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО ЗАПЛІДНЕННЯ

Abstract

Вступ. Більшість авторів вважає, що продукція лютропіну (ЛГ) та фолітропіну (ФСГ) здійснюєть¬ся різними видами клітин, функціональна актив¬ність яких контролюється загальним рилізинг-гор- моном [2, с. 23]. Не дивлячись на існування загального гіпота- ламічного стимулятора продукції гонадотропінів, ступінь відповідної реакції гіпофізу на цого дію неоднорідна для ЛГ і ФСГ [4, с. 12; 6, с. 11]. Ці відмінності виявляються і при аналізі динаміки секреції гонадотропінів протягом менструального циклу. Секреція ФСГ, як відомо, активно зростає на початку менструального циклу, так що значення базальної секреції гормону в ранню фолікулінову фазу циклу в декілька разів перевищують таку в лютеїновій фазі [5, с. 56]. В преовуляторному періоді під впливом під-вищеного вмісту естрадіолу концентрація ФСГ падає, після чого відбувається овуляторний викид гормону. На відміну від ФСГ, секреція ЛГ незначно збільшується на початку циклу і практично не від-різняється в лютеїновій фазі [3, с. 34]. Вважається, що співвідношення ЛГ/ФСГ - біохімічний маркер ПКЯ і тому є показником до лабораторної діагнос¬тики. ПКЯ включає в себе обов’язкові (ановуляція, морфологічні ознаки полікістозних яєчників, без¬пліддя) і часті симптоми (ожиріння, гірсутизм). Патогенетичною основою ПКЯ є гіперандрогенія. Рівень ЛГ зросте у відповідь на підвищення кон¬центрації андрогенів. Вважається, що із всіх естрогенних фракцій саме естрадіол найбільш об’єктивно відображає естрогенсекретуючу функцію яєчників. Однією із причин порущень індукуючого фо- лікулогенезу в програмах екстракорпорального запліднення є спонтанна «паразитарна» пікова секреція ЛГ, що супроводжується прискореним дозріванням ооцитів і як наслідок початком їх лю- теїнізації до настання розрахункового часу овуля¬ції [2, с. 29; 4, с. 54]. Це може супроводжуватись відміною лікувального циклу через неможливість запліднення таких ооцитів чи відмови від переносу ембріонів внаслідок їх можливих морфологічних дефектів [1, с. 13; 3, с. 24; 7, с. 19]. Метою нашого дослідження було вивчення концентрації гіпофізарних гормонів в крові жінок із безпліддям. Матеріали і методи дослідження. Відповідно до мети дослідження нами було проведене спеці¬альне дослідження рівня білкових (лютропін - ЛГ, фолітропін -ФСГ) гормонів в плазмі крові у жінок з безпліддям трубного походження, які склали осно¬вну групу в кількості 20 осіб. Такі ж дослідження рівня білкових гормонів були проведені і в контр¬ольній групі, яку склали соматично здорові жінки із збереженою репродуктивною функцією, вік яких відповідав віку пацієнток основної групи. В основній (жінки з безпліддям трубного по-ходження) та контрольній групах проводилось спе-ціальне дослідження рівня білкових (лютропін-ЛГ, фолітропін-ФСГ) гормонів в плазмі крові на 2-3-й день менструального циклу - базовий рівень та в день пункції яєчника в циклі стимуляції суперовуляції. Рі-вень гормонів визначали ІФА шляхом використання набору реагентів для кількісного імуноферментного визначення вмісту гормонів в сироватці крові: - «Гонадотропин ИФА-ФСГ»; - «Гонадотропин ИФА-ЛГ». Величину Р (достовірність різниці) визначали по таблиці Ст’юдента-Фішера. Різниці між порів¬нюючими середніми величинами рахувалися до¬стовірними при Р < 0,05. Результати дослідження та їх обговорення. Результати, що отримані нами при дослідженні ба-зового рівня гормонів представлені в таблиці 1. Проаналізувавши результати проведених нами досліджень, які наведені в таблиці 1 констатовано, що у жінок із безпліддям трубного генезу на 2-3 день менструального циклу ендокринна функція гонадотропоцитів передньої долі гіпофіза не від-різнялась від показників у контрольної групи. Цей факт виступав для нас додатковим критерієм для формування основної групи. Рівень ЛГ на 2-3-ій день менструального циклу у пацієнток з безпліддям відрізнявся від показників у контрольній групі незначно. Співвідношення ЛГ до ФСГ в основній та контрольній групах було в межах 0,58-0,63. За даними літератури [ 1, с. 16; 7, с. 34 ] коефі¬цієнт ЛГ/ФСГ коливається у здорових жінок в меж¬ах 1,5-2,0. У наших пацієнток як контрольної так і основної групи даний коефіцієнт дещо нижчий, що можна пояснити особливостями методики визна¬чення рівня гормонів в плазмі крові. Нами викорис-товувалась методика визначення кількості гормона (пкг/мл), в той час як в ряді лабораторій визначали активність в міжнародних одиницях (МО/л). Зміни гормонального профілю в жінок із без-пліддям та в контрольній групі при дослідженні в день пункції яєчника в циклі стимуляції суперову- ляції відображені в таблиці 2 Звертає на себе увагу той факт, що у наших па-цієнток на висоті стимуляції суперовуляції конста-товано статистично значуще зниження рівня лютеї- нізуючого гормону з 16,2±5,27 до 1,08±0,06 пкг/мл. Таке зниження рівня лютропіну в крові можна пояснити реципрокною залежністю між синтезом естрадіолу та активністю вертикалі люліберин-лю- тропін-прогестерон. Таблиця 2 Концентрація гіпофізарних гормонів у крові жінок в день пункції яєчника в циклі стимуляції суперовуляції (М ±m)

Паралельно у обстежених жінок виявлено де¬яке підвищення рівня фолітропіну з 7,05±0,8 до 10,7±1,16 найімовірніше в результаті циркуля¬ції в крові екзогенно введеного даного гормону. Співвідношення ЛГ/ФСГ склало відповідно: 0,1 в стимульованому циклі; 2,2 в контрольній групі. Це досить важливо, оскільки нормальне функці¬онування яєчників можливе лише при співвідно¬шенні ЛГ/ФСГ 1-1,5. Знижена секреція ЛГ у пацієнток з безплід¬дям трубного походження послаблює синтез по¬передників стероїдних гормонів. Внаслідок цьо¬го знижується продукція андрогенів в яєчнику. Відомо [5], що овуляторному піку відпові¬дало майже 6-кратне збільшення концентрації естрадіолу. Збільшення концентрації естрогенів могло розглядатись і як стимул до різкого збіль¬шення секреції ЛГ та ФСГ, який з’являється на¬передодні овуляції. Але у наших дослідженнях рівень ЛГ, навпа¬ки, знижений а ФСГ підвищений, що говорить про недостатню відповідь яєчників на стимуля¬цію, а також про можливість пошкодження фолі¬кулярного апарату за рахунок автоімунного про¬цесу. Зниження концентрації ЛГ у пацієнток з без-пліддям трубного походження у фолікулінову фазу менструального циклу та недостатня кон¬центрація ФСГ призводять до порушення фолі- кулогенезу, овуляції та наступних секреторних перебудов ендометрію. Це, у свою чергу, може бути однією з причин безпліддя. Зниження рівня ЛГ можна пояснити ще і тим, що, необхідними для секреції ФСГ та ЛГ необхідно пульсуючі ви¬киди гонадотропін-рилізинг-гормонів гіпотала¬мусу при цьому не всі гонадотропні рецептори аденогіпофіза зв’язуються одним імпульсом гонадотропін-рилізинг-гормонів і клітини аде- ногіпофіза в стані відповідати на подальший викид гонадотропін-рилізинг-гормонів. Внаслі¬док зниження рівня ЛГ в крові виникає блокада функціональної активності яєчників, що може супроводжуватись у подальшому зниженням концентрацій естрадіолу у крові. Висновки. Таким чином, у хворих з безплід¬дям трубного походження виявлені значні пору¬шення нормального ритму секреції та вмісту в крові гонадотропних гормонів, які є пропорцій¬ними щодо ступеня тяжкості захворювання. Так, базальні рівні ЛГ та ФСГ майже не відріз-нялись від контрольних показників, а у фолікулі- нову фазу менструального циклу спостерігалося зниження концентрації ЛГ на фоні нормального рівня ФСГ. Однак, незважаючи на наявність відхилень у секреції гонадотропних гормонів, компенсаторні реакції організму при цьому захворюванні за-безпечують стан гомеостазу, тому овуляція в 2/3 хворих зберігається, у той час як репродуктивна функція виявляється значно порушеною