Особливості перебігу HBV-інфекції у вагітних і прогнозування можливих ускладнень

Abstract

Рандюк Ю.О. „Особливості перебігу HBV-інфекції у вагітних і прогнозування можливих ускладнень” – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступення кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2006. Вивчено особливості перебігу HBV-інфекції під час гестації та її вплив на вагітність і пологи. Досліджено частоту інфікування HBV вагітних жінок на Буковині та частоту розвитку у них різних форм HBV-інфекції (гостра, хронічна, реплікативна, інтегративна). Досліджено інтенсивність ендотоксемії та морфологічний стан плаценти при цих формах інфекційного процесу. Всього обстежено 197 вагітних із HBV-інфекцією та 80 практично здорових вагітних. Встановлено, що частота інфікування HBV вагітних жінок Буковини значно перевищує аналогічний показник у дорослого населення України і складає 5,13 проти 2,2 %. HBV-інфекція у вагітних перебігає, як правило, без клінічної симптоматики, переважно в хронічній формі (97,4 %). Частота інтегративного типу репродукції збудника переважає над реплікативним (79,1 проти 8,7 %). У частини вагітних (9,6 %) розвиток інфекційного процесу, очевидно, зумовлений мутованим HВsAg-позитивним штамом HBV. Доведено, що у вагітних із хронічною HBV-інфекцією із збільшенням терміну гестації відбувається погіршення основних біохімічних показників, що характеризують функціональний стан печінки. Отримано нові дані про інтенсивність ендотоксемії та розвиток структурних змін у плаценті залежно від тривалості інфекційного процесу та біологічної фази репродукції вірусу, показано зв’язок між характером патоморфологічних змін у плаценті та концентрацією МСМ у плазмі крові вагітних. Доведена доцільність визначення вмісту МСМ у плазмі крові як додаткового критерію для прогнозування ускладненого перебігу вагітності й пологів. Встановлено, що негативний вплив HBV-інфекції на перебіг та закінчення вагітності визначається тривалістю інфекційного процесу, активністю некрозапальних процесів у гепатоцитах, біологічною фазою репродукції збудника та функціональним станом печінки. Певне значення у розвитку акушерських ускладнень при HBV-інфекції також мають окремі фактори медико-соціального значення (вік, супутні захворювання гепатобіліарної системи, характер харчування, інтенсивність фізичних і психічних навантажень тощо). Розроблено, обґрунтовано й апробовано алгоритми обстеження вагітних із вперше виявленим HBsAg, які передбачають проведення клініко-біохімічних та серологічних досліджень у динаміці, та методику прогнозування акушерських ускладнень у таких жінок, яка базується на визначенні прогностичного коефіцієнта ризику, що дає змогу поліпшити діагностику безсимптомних форм HBV-інфекції та передбачати ймовірність розвитку ускладнень вагітності й пологів на ранніх термінах гестації і своєчасно розробити адекватну лікарську тактику.