Abstract:
Висвітлені особливості клінічної адаптації новонароджених дітей у ранньому неонатальному періоді з урахуванням функціонального стану гепатобіліарної системи. Зроблений висновок про необхідність вивчення патогенетичних механізмів та ролі гепатоциту у підтримці рівня метаболічної та фізіологічної адаптації новонароджених. Визначено роль параклінічних методів дослідження, а саме біохімічного аналізу крові та показників антиоксидантного захисту організму при визначенні ступеня метаболічної адаптації дітей на першому тижні життя. Виявлення додаткових маркерів, що свідчать про наявність субклітинного рівня дезадаптації, із відповідною корекцією надає змогу покращити пристосування новонароджених дітей до умов зовнішнього середовища, знизити показники перинатальної та неонатальної смертності, попередити формування функціональної та органічної патології печінки та жовчовивідних шляхів у подальшому.
