Abstract:
Резюме. В основу роботи покладено аналіз результатів досліджень мікрофлори черевної порожнини в дітей, хворих на перитоніт апендикулярного походження, та визначення чутливості виділених клінічних штамів бактерій щодо антибіотиків.
Мета роботи — проведення досліджень, направлених на встановлення етіології запального процесу черевної порожнини та чутливості виділених клінічних штамів щодо сучасних антибіотиків у дітей, хворих на перитоніт апендикулярного походження.
Матеріал та методи. Обстежено 24 дитини з перитонітом апендикулярного генезу (дівчат—11, хлопців—13), із місцевим перитонітом — 11 дітей, дифузним — 6, поширеним — 2, періапендикулярним абсцесом — 5 дітей. Дослідження показало, що в запальному процесі лімфоїдної тканини, асоційованої зі слизовою оболонкою апендикса, провідну роль відіграють умовно-патогенні ешерихії, які досягають високого популяційного рівня, що призводить до транслокації мікроба в черевну порожнину.
Результати та їх обговорення, із 24 зразків ексудату черевної порожнини виділено та ідентифіковано 27 штамів бактерій, які належать до 10 різних таксономічних груп. При оцінці індексу постійності, частоти зустрічальності виявлено, що провідними збудниками є умовно-патогенні ентеробактерії — бактерії роду Escherichia, Enterobacter, Citrobacter та Proteus. З ентеробактерій за цими показниками провідне місце займає кишкова паличка (45,83 ± 0,41 відповідно), а ентеробактерії — 66,67 ± 0,62 відповідно.
Висновки. При використанні методу санації протягом 3-5 хв настає стерилізуючий ефект за контамінації черевної порожнини S.pyogenes і C.aibicans. Суттєво знижується популяційний рівень ентеробактера на 17,9 % (з 7,15 до 5,78), стафілокока — на 32,13 % (з 7,78 до 5,78), вульгарного протея — на 33,3 % (з 6,0 до 4,0) та псевдомонад — на 37,5 % (з 8,0 до 5,0). Крім цього, спостерігається тенденція до зниження кількості ешерихій на 8,8 % (з 8,54 до 7,78).
