Лікування хворих проводилося з урахуванням патогенетичних факторів: біологічних, психологічних і соціальних залежно від виду психічної депривації, що є більш доцільним і результативним. Редукція хворобливого стану та позитивний терапевтичний ефект наставав швидше в пацієнтів, які проходили стаціонарне лікування, оскільки корекція призначень могла відбуватися (за погреби) досить часто на відміну від амбулаторного лікування.
