Анатомічні особливості дванадцятипалої кишки в перинатальному періоді онтогенезу

Abstract

Встановлено, що в перинатальному періоді онтогенезу дванадцятипала кишка зазнає синтопічного впливу з боку нутряної поверхні печінки, голівки підшлункової залози, крім цього, у ранніх плодів – з боку правої і лівої нирок, у пізніх плодів – петлі сигмоподібної кишки. Типовою формою дванадцятипала кишка є кільцеподібна (64 %). Скелетотопічно верхня частина дванадцятипалої кишки зміщується краніально на один міжхребцевий проміжок, нижня частина кишки – каудально на висоту тіла хребця і двох міжхребцевих проміжків. У ранніх плодів великий сосочок дванадцятипалої кишки визначається на межі верхньої і середньої третин низхідної частини кишки на передньомедіальній її поверхні, а в 6-10-місячних плодів і новонароджених – частіше на медіальній або передньомедіальній поверхні середньої третини низхідної частини кишки. Починаючи з 6-го місяця, виявляються три форми великого сосочка кишки: 1) плоско-горбкувата (73%); 2) горбкувата (20%); 3) шпичаста (7%). Отвір великого сосочка дванадцятипалої кишки в перинатальному періоді частіше лійкоподібної (72%) форми, рідше (28%) криптоподібної.