Короткий опис(реферат):
У неонатальній практиці відділень інтенсивної терапії новонароджених дихальна недостатність є однією з найбільш частих клінічних супутників критичних станів у новонароджених різного ґенезу. Недивлячись на значний розвиток технологій лікування дихальної недостатності у новонароджених впродовж останніх десятиріч, проблема дихальних розладів у новонароджених залишається актуальною.
Це пов’язано як з труднощами в діагностиці причин неонатального респіраторного дистресу, відсутністю специфічних характерних клінічних симптомів основних нозологічних форм, які призводять до респіраторних розладів, так і з розвитком дихальної недостатності у новонароджених на фоні іншої, позалегеневої патології, що утруднює не тільки своєчасну діагностику, але й призводить до запізнілого початку етіотропного лікування.
Виходячи з вищенаведеного та зважаючи на те, що в період з 2001 по 2007 роки в Україні серед основних причин захворюваності новонароджених на першому місці значиться асфіксія в пологах, на третьому – пологова травма, а на четвертому – дихальні розлади різноманітної патології та оскільки дані захворювання складають основну частку смертності новонароджених на Україні (3,44 на 1 тис. новонароджених) сучасна неонатологія потребує сучасних методик діагностики, профілактики ускладнень дихальної недостатності та технологій інтенсивної терапії.