Клініко-експериментальне обґрунтування алгоритмів діагностики та хірургічного лікування жовчного перитоніту

Abstract

Білоокий В.В. “Клініко-експериментальне обґрунтування алгоритмів діагностики та хірургічного лікування жовчного перитоніту”. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія: Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України, 2009. Дисертацію присвячено вирішенню науково-практичної проблеми – покращання результатів хірургічного лікування хворих на жовчний перитоніт у залежності від ступенів тяжкості, яке включає розробку та обґрунтування класифікації, розробку алгоритмів діагностики та нових методів лікування, що представляє собою новий напрям сучасної медицини – розробку алгоритмів хірургічного лікування хворих на жовчний перитоніт як ускладнення гострого холециститу. Доведено, що хворим, яким був накладений високий гепатікоєюноанастомоз, характеризувалися більш низьким рівнем ретенційної азотемії, неорганічного фосфору, активності АСТ і лактатдегідрогенази крові порівняно до низького холедоходуоденоанастомозу, що біохімічно обгрунтовує кращу ефективність високого біліарного анастомозу по відношенню до низького. Хворі, яким був накладений високий гепатікоєюноанастомоз характеризувалися більш низьким напруженням клітинного та гуморального імунітету та меншими проявами дисбактеріозу товстого кишечника порівняно до низького холедоходуоденоанастомозу. Встановлено, що комплексне хірургічне лікування жовчного перитоніту з проведенням одноразової санації порожнини товстого кишечника 0,001% розчином дезмістину в хворих характеризується істотним зниженням рівня мікрофлори: E. coli, K.pneumoniae, K.aerogenes, Str. Faecalis, S.aureus, Staph. spp., Bacteroides spp., Bacillus spp., Peptococcus. Показано лікувальний вплив за умов жовчного перитоніту Берламін-модуляру та інфезолу 100.