Abstract:
Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги новонародженим із паренхіматозною дихальною недостатністю при критичних станах на підставі вивчення діагностичної значимості показників оксидативного та нітрозитивного стресів на рівні аерогематичного бар’єра та розробки і впровадження нових підходів до прогнозування та профілактики наближених та віддалених несприятливих наслідків патології.
Встановлено, що в новонароджених при тяжкій дихальній недостатності легеневого ґенезу відбувається активація процесів вільнорадикального окиснення із суттєвим накопиченням продуктів пероксидного окиснення білків та ліпідів з активацією антиоксидантної системи та накопичення метаболітів монооксиду нітрогену в легеневих експіратах.
Застосування високих концентрацій кисню під час проведення оксигенотерапії сприяє істотному зростанню інтенсивності прооксидантної системи, посиленню активності системи антиоксидантного захисту та накопиченню метаболітів монооксиду нітрогену.
Отримані результати дозволяють рекомендувати як діагностичний тест наявності паренхіматозної дихальної недостатності в новонароджених при критичних станах визначення рівня метаболітів монооксиду нітрогену, продуктів окисної модифікації білків, ліпопероксидації та напруженості антиоксидантної системи в легеневих експіратах.