Abstract:
Анотація. Гостра печінкова недостатність (ГПН) – небезпечний для життя стан, який виникає внаслідок тяжкого ураження гепатоцитів та супроводжується високим рівнем смертності внаслідок швидкого розвитку прогресуючої поліорганної недостатності, коагулопатії, приєднання супутньої інфекції чи набряку головного мозку. При вивченні патогенезу ГПН окрема увага належить розвитку печінкової енцефалопатії, яка виникає внаслідок амінокислотного дисбалансу та вивільнення ендогенних нейротоксинів, ключовим з яких є амоній. Накопичення останнього в клітинах нейроглії призводить до набухання астроцитів, активації медіаторів запалення, посилення церебрального кровотоку і набряку головного мозку. У контексті тісного взаємозв’язку між ендогенними нейротоксинами (амонієм) та розвитком церебральних ускладнень при ГПН буде доцільним призначити лікування, спрямоване на зниження його концентрації у крові, що дасть змогу запобігти прогресуванню печінкової енцефалопатії та розвитку внутрішньочерепної гіпертензії. Отже, зниження рівня амонію в крові слід розглядати як терапевтичну ціль у веденні пацієнтів із ГПН.
