Morphogenesis features of the ureteropelvic junction in human fetuses and newborns

Abstract

The purpose of the study was to find out the features of the ureteropelvic junction structure in the fetal period of ontogeny and in newborns, and to determine the critical periods of its morphogenesis. The study was performed on 67 human fetal specimens with 160.0-500.0 mm of parietococcygeal length (PCL) (4th-10th months of prenatal development). A set of morphological study methods was applied, which included anthropometry, morphometry, injection of vessels with their subsequent radiography and preparation, microscopy, graphic and three-dimensional computer reconstruction, statistical analysis. It is established that the size of the ureteropelvic junction in the early period of ontogeny increases asynchronously: during the 4th month its length increases, during the 7th month and in newborns its diameter grows. From the 4th month of intrauterine development up to the newborn period the ureteropelvic junction’s diameter increases from 0.95±0.25 mm to 2.2±0.25 mm. At the beginning of the fetal period (4-5 months), the ureteropelvic junctions are determined at the level of the intervertebral interval between II and III lumbar vertebrae. During the second half of the fetal period, its asymmetrical shift occurs: to the left – to level II, and to the right – to level III of the lumbar vertebrae. In the perinatal period of ontogenesis, close anatomical correlations of the ureteropelvic junction with the renal vessels are determined – its anterior surface is crossed by 2-4 branches of the renal artery and 2-3 branches of the renal vein. Метою дослідження було з’ясувати особливості будови мисково-сечовідного сегменту у плодовому періоді онтогенезу та в новонароджених людини, визначити критичні періоди його морфогенезу. Дослідження виконано на 67 препаратах плодів людини 160,0-500,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) (4-10-й місяці пренатального розвитку). Застосовано комплекс методів морфологічного дослідження, який включав антропометрію, морфометрію, ін’єкцію судин з наступною рентгенографією та препаруванням, мікроскопію, графічне та тривимірне комп’ютерне реконструювання, статистичний аналіз. Встановлено, що розміри мисково-сечовідного сегмента в ранньому періоді онтогенезу збільшуються асинхронно: впродовж 4-го місяця інтенсивніше зростає його довжина, впродовж 7-го місяці та в новонароджених – діаметр. Від 4-го місяця внутрішньоутробного розвитку до періоду новонародженості діаметр мисково-сечовідного звуження зростає від 0,95±0,25 мм до 2,2±0,25 мм. На початку плодового періоду (4-5 місяці) мисково-сечовідні сегменти визначаються на рівні міжхребцевого проміжку між II і III поперековими хребцями. Упродовж другої половини плодового періоду відбувається його асиметричне зміщення: зліва – до рівня II, а справа – до рівня III поперекових хребців. У перинатальному періоді онтогенезу визначаються тісні анатомічні взаємовідношення мисково-сечовідного сегмента з нирковими судинами – його передню поверхню перетинають 2-4 гілочки ниркової артерії та 2-3 гілочки ниркової вени.