| dc.description.abstract |
Дисертація присвячена проблемі раннього виявлення плацентарної форми дисфункції плаценти, яка є найбільш тяжкою, оскільки супроводжується високим рівнем (40%) перинатальних втрат. На підставі вивчення рівня білків зони вагітності, гормональної функції плаценти, ультразвукових особливостей структурно-функціональних порушень фетоплацентарного комплексу, показників системи гемостазу, стану оксидантної та антиоксидантної систем у вагітних розроблено алгоритм діагностики плацентарної форми дисфункції плаценти. Виявлення зниження рівня прогестерону більш ніж в 2 рази, плацентарного лактогену в 3 рази, ТБГ в 1,6 раза та підвищення рівня ПАМГ в 1,6 раза порівняно з даними при фізіологічній вагітності є основою для комплексного обстеження вагітних за відсутності клінічної симптоматики плацентарної дисфункції. Встановлено, що прогресуюче наростання тяжкості плацентарної форми дисфункції плаценти характеризується зниженням активності антитромбіну ІІІ та зростанням тромбінового часу, активацією первинного гемостазу, зростанням сумарної фібринолітичної активністі плазми крові, посиленим процесом перекисного окиснення ліпідів вже з 20-24 тижнів вагітності з максимальними змінами в 28-32 тижні гестації. Запропонований алгоритм діагностики плацентарної форми дисфункції плаценти дозволяє своєчасно поставити відповідний діагноз, запобігти тяжкій формі внутрішньоутробного стану плода, знизити рівень перинатальної захворюваності та смертності. |
ru_RU |