Особливості діагностики та лікування вторинного гіпотиреозу

Abstract

Резюме. Огляд літератури присвячений вторинному гіпотиреозу – рідкісній патології, при діагностиці та лікуванні якої виникає низка питань і труднощів. Основними причинами вторинного гіпотиреозу у дорослих є пухлини гіпоталамо-гіпофізарної ділянки, а також стан після оперативного і променевого впливу на цю ділянку. Гормонально активні та неактивні макроаденоми гіпофіза є причиною розвитку набутого вторинного гіпотиреозу в більше ніж 50 % випадків. При променевій терапії пухлин головного мозку розвиток вторинного гіпотиреозу можливий через декілька років після проведеного лікування. Як і при первинному гіпотиреозі, клінічні прояви вторинного гіпотиреозу неспецифічні. Діагностика та лікування цього захворювання найчастіше ускладнюються його поєднанням з недостатністю інших тропних гормонів. Основу діагностики вторинного гіпотиреозу становлять анамнестичні дані і лабораторні показники – одночасне визначення концентрації тиреотропного гормона і вільного тироксину. Вміст вільного тироксину також використовують як основний маркер адекватності дози левотироксину при лікуванні вторинного гіпотиреозу. Результати нещодавно опублікованих праць дозволяють оптимізувати замісну терапію при вторинному гіпотиреозі, однак дотепер залишається невивченим питання використання додаткових біохімічних маркерів для оцінки адекватності замісної терапії.

Abstract. Review of literature is devoted to central (secondary) hypothyroidism, a rare disease. There is a number of questions and difficulties in diagnosis and management of this condition. The main causes of central hypothyroidism in adults are tumors of the hypothalamic-pituitary region and the state after surgical and radiation effects on this area. Hormonally active and inactive pituitary macroadenomas cause acquired central hypothyroidism in more than 50 % of cases. The development of secondary hypothyroidism is possible years after the radiotherapy for brain tumors. As with primary hypothyroidism, the clinical manifestations of secondary hypothyroidism are non-specific. Diagnosis and management of this pathology is often complicated by its combination with the deficiency of other tropic hormones. The diagnosis of secondary hypothyroidism is based on anamnestic data and laboratory tests – the simultaneous determination of the levels of free thyroxine and thyroid-stimulating hormone. The level of free thyroxine is also used as the main marker for the adequacy of levothyroxine dose in the treatment of central hypothyroidism. The results of recent studies help us to optimize replacement therapy in secondary hypothyroidism. However, the use of additional biochemical markers to assess the adequacy of replacement therapy remains unexplored.