Abstract:
The purpose of the study is to develop a set of measures for medical and psychological support of women at risk of preterm birth in the last trimester of pregnancy and after childbirth based on a systematic approach to the study of individual psychological, pathopsychological and psychosocial characteristics.
Conclusions. The implementation of the system of medical and psychological support for women with a risk of preterm birth in the last trimester of pregnancy and after childbirth allowed to optimize the choice of adequate behavioral strategies in a family, improve emotional state and well-being, optimize women's attitudes to pregnancy and harmonize family interaction (72.5%, p<0.001), to harmonize the relationship in the triad "mother - child - father" in the postpartum period (66.4%, p<0.001).
Мета роботи – на основі системного підходу до вивчення індивідуально-психологічних, патопсихологічних та психосоціальних особливостей жінок із загрозою передчасних пологів на останньому триместрі вагітності та після пологів, розробити комплекс заходів їх медико-психологічного супроводу.
Висновки. Впровадження системи медико-психологічного супроводу жінок із загрозою передчасних пологів на останньому триместрі вагітності та після пологів дозволило оптимізувати вибір адекватних стратегій поведінки в родині, покращити емоційний стан та самопочуття, оптимізувати ставлення жінки до вагітності та гармонізувати сімейну взаємодію (72,5%, р<0,001), а також покращити психоемоційний стан матерів, гармонізувати взаємовідносини у тріаді «мати - дитина - батько» у післяпологовому періоді (66,4%, р<0,001).
Цель работы – на основе системного подхода к изучению индивидуально-психологических, патопсихологический и психосоциальных особенностей женщин с угрозой преждевременных родов на последнем триместре беременности и после родов, разработать комплекс мер их медико-психологического сопровождения.
Выводы. Внедрение системы медико-психологического сопровождения женщин с угрозой преждевременных родов на последнем триместре беременности и после родов позволило оптимизировать выбор адекватных стратегий поведения в семье, улучшить эмоциональное состояние и самочувствие, улучшить отношение женщины к беременности и гармонизировать семейную взаимодействие (72,5%, p<0,001), а также улучшить психоэмоциональное состояние матерей, гармонизировать взаимоотношения в триаде «мать - ребенок - родитель» в послеродовом периоде (66,4%, p<0,001).
